| Легалізувавши зарплату, можна підставити роботодавця |
|
|
|
|
филипп Стеркин любой громадянин (крім засуджених за ухиляння від сплати податків) може легалізувати свої доходи, отримані до 1 січня 2006 р. Для цього до 1 січня 2008 р. він повинен перевести через будь-який банк 13% від цих грошей на рахунки казначейства, указавши, що це “деклараційний платіж”. Ті, хто це зробить, будуть уважатися исполнившими свій обов'язок по сплаті прибуткового податку й по поданню декларації, а частки підприємці - і по соцналогу. Платежка з оцінкою банку буде свідоцтвом про сплату податків гражданам, що решили скористатися податковою амністією, варто врахувати всі ризики легалізації таємних нагромаджень. Вони можуть підставити своїх роботодавців. Одержавши інформацію про деклараційний платіж, налоговики й міліціонери можуть притягти до відповідальності керівництво компанії, де громадянин одержував зарплату “у конверті”. “Якщо перевірка організації покаже, що для цілей оподатковування вказувалися занижені дані про зарплату, то правомірно порушувати питання про залучення посадових осіб організації до відповідальності за несплату податків”, - заявив в інтерв'ю газеті “Облік. Податки. Право” слідчий з особливо важливих справ відділу по розслідуванню податкових злочинів Слідчого комітету МВС Олег Болотов. уплата деклараційного платежу звільняє від відповідальності тільки громадянина, але не його роботодавця, згодний голова думського комітету із кредитним організаціям Владислав Рєзник. А керівників компанії, що виплачували чорну зарплату, можна засудити відразу й за неперерахування в бюджет соцналога, і за невиконання обов'язків податкового агента по перерахуванню прибуткового податку правда, за законом про амністії в госорганов не буде прямого доступу до інформації про деклараційні платежі. Ці відомості можуть бути видані банком лише самому громадянинові або правоохоронним органам для перевірки дійсності платежки. Це може знадобитися, якщо, наприклад, міліція сама виявила недоїмку громадянина й хоче підтвердити факт її погашення, говорить партнер Taxadvisor Дмитро Костальгин. Податкові й правоохоронні органи не будуть одержувати інформацію про деклараційні платежі, запевняє Рєзник. На ці платежі поширюється режим банківської таємниці, додає він но при згоді прокурора банківська таємниця може бути розкрита органам попередій слідства, відзначає Ігор Дубов з юрфирми “Яковлев і партнери”. Налоговики й міліція можуть одержати доступ до будь-якої інформації, що їм буде потрібно, говорить заступник голови правління банку “Легіон” Кирило Парфенов: “Якщо міліція запросить інформацію про всі деклараційні платежі, вона так чи інакше неї одержить, або у дверей банку можуть з'явитися автоматники у формі, які не будуть полудня пускати клієнтів, і на репутації банку можна ставити хрест”. Банк надасть інформацію про платежі й клієнтів по запиті правоохоронних органів по конкретній кримінальній справі, відзначає провідний юрисконсульт банку “Московський капітал” Андрій Макаров. Ці відомості може одержати й Центробанк при перевірці самого банку, додає він. У рамках розслідування кримінальної справи правоохоронні органи повинні одержувати в банках інформацію лише про осіб, у відношенні яких справа порушена, говорить Рєзник. Запит може стосуватися тільки підозрюваних по конкретній справі, складно представити, що ними можуть виявитися всі громадяни, що вирішили скористатися амністією, сказав “Відомостям” співробітник правоохоронних органів Болотов думає, що “відомості про сплату деклараційного платежу в принципі не можуть використатися як докази обвинувачення по всіх категоріях кримінальних справ”. Правда, це обмеження стосується лише самих громадян, які задекларували сховані доходи, говорить Болотов в інтерв'ю “Облік. Податки. Право”, уточнюючи, що це його персональна думка. По інших кримінальних справах ці документи можуть використатися як доказу, згодна глава податкового підкомітету Держдуми Наталя Бурикина. Але громадянин не вказує ні джерело доходу, ні час його одержання, тому платежка навряд чи буде свідчити проти компанії, говорить вона. Потенційна небезпека підставити роботодавця не позначиться на числі бажаючих скористатися амністією, уважає Костальгин: бажання легалізувати нагромадження переважить лояльність ккомпании.
|
| « Пред. | След. » |
|---|