Інвентаризація потрібна для забезпечення вірогідності даних бухгалтерського обліку й звітності. У ході неї перевіряють і документально підтверджують майно й зобов'язання (п. 26 наказу Мінфіну від 29 липня 1998 р. № 34н).

Порядок проведення процедури визначений Методичними вказівками, затвердженими наказом Мінфіну від 13 червня 1995 р. № 49. Для оформлення результатів заходи передбачені уніфіковані форми. Вони встановлені постановою Держкомстату від 18 серпня 1998 р. № 88.

Інвентаризація майна перед складанням річної бухгалтерської звітності повинна проводитися не раніше 1 жовтня звітного року. По основним коштам це можна робити один раз у три роки.

Із чого ж почати? Видаєте наказ про проведення інвентаризації. У наказі потрібно вказати дату, склад комісії, а також які саме майно й зобов'язання будете перевіряти. Комісія одержує останні на момент інвентаризації прибуткові й видаткові документи або звіти. Голова комісії візує їх із вказівкою: «до інвентаризації на «дату». На підставі цих документів бухгалтерія визначає залишки за обліковим даними до початку ревізії.

Відповідальний^-відповідальні-матеріально-відповідальні особи дають розписки про те, що всі видаткові й прибуткові документи здані, що надійшли цінності оприбутковані, а вибулі списані. Такої ж розписки представляють співробітники, що мають підзвітні суми.

Інвентаризаційна комісія визначає фактичну наявність майна суцільним методом - шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обмірювання. Проводять захід при участі матеріально-відповідальних осіб. Майте на увазі, що інвентаризації підлягає все майно, у тому числі находящееся на відповідальному зберіганні, орендоване й т.д.

За підсумками перевірки оформляють інвентаризаційні описи, які візують всі члени комісії й матеріально-відповідальних співробітників. Урахуйте, що результати інвентаризації можуть бути визнані недійсними при відсутності підпису хоча б одного члена комісії. При виявленні помилок в описах виправлення візують всі особи, що брали участь у процедурі. На останньому етапі результати інвентаризації звіряються з обліковими даними.

Результати інвентаризації відображають в обліку й звітності того місяця, у якому вона була закінчена. Підсумки річної ревізії - у річному бухгалтерському звіті (наказ Мінфіну від 13 червня 1995 р. № 49). Зберігати інвентаризаційні звіти потрібно не менш п'яти років (п. 1 ст. 17 закону від 21 листопада 1996 р. № 129-ФЗ). Відхилення

Якщо при ревізії виявлені розбіжності між показниками за даними бухгалтерського обліку й даними інвентаризаційних описів, то необхідно оформити порівнювальні відомості. Надлишок майна бухгалтер повинен оприбуткувати по ринковій вартості й зарахувати на фінансові результати організації. У податковому обліку надлишки включають до складу позареалізаційних доходів.

Приклад 1
При проведенні щорічної інвентаризації були виявлені надлишки товару. Його ринкова вартість становить 10 000 руб.
У бухгалтерському обліку треба зробити наступні проведення:
Дебет 41 Кредит 91-1 - 10 000 - прийняті до обліку надлишки товару.

Недостача й псування майна в межах норм природних втрат ставляться на витрати виробництва, понад норми - на рахунок винних осіб. Якщо останні не встановлені або суд відмовив у стягненні збитку з них, то збитки списуються на фінансові результати (п. 3 ст. 12 закону від 21 листопада 1996 р. № 129-ФЗ). Майте на увазі, що недостачу запасів можна списати по нормах природних втрат тільки після взаємозаліку недостач ТМЦ і надлишків по пересортице.

Збиток при втраті й псуванні майна визначається по фактичних втратах (ст. 246 ТК). Уважають їх виходячи з ринкових цін, що діють у даній місцевості на день заподіяння збитку, але не нижче вартості майна по даним бухучета. З постанови Пленуму Верховного Суду № 52 від 16 листопада 2006 р. треба, що у випадках, коли неможливо встановити день заподіяння збитку, роботодавець може обчислити його розмір на день виявлення.

Приклад 2
За результатами інвентаризації виявлена недостача будівельних матеріалів на суму 5200 руб. Винною особою визнаний працівник складу. За згодою між співробітником і директором фірми ринкова вартість матеріалів у розмірі 5700 руб. стягується рівними частинами із заробітної плати працівника протягом 6 місяців
У бухгалтерському обліку треба зробити наступні проведення:
Дебет 94 Кредит 10
- 5200 руб. - списані матеріали по недостачі;
Дебет 73-2 Кредит 94
- 5200 руб. - списана недостача на винну особу;
Дебет 73-2 Кредит 98-4
- 500 руб. - утримана зі співробітника різниця між балансовою вартістю матеріалів і сумою, що підлягає стягненню;
Дебет 70 Кредит 73-2
- 950 руб. - щомісячне втримання суми недостачі із заробітної плати співробітника;
Дебет 98-4 Кредит 91-1
- 83-33 руб. - при погашенні недостачі відбита різниця між балансовою вартістю матеріалів і сумою, що підлягає до стягнення.

чиТреба відновлювати ПДВ, раніше прийнятий до відрахування по вибулим у результаті недостачі товарно-матеріальним цінностям? Налоговики вважають, що треба. Мінфін у листі від 31 липня 2006 р. № 03-04-11/132 указав, що податок, прийнятий до відрахування по таких цінностях, треба відновити в момент їхнього списання. Цей висновок автори листа обґрунтовують тим, що при здійсненні операцій, оподатковуваних ПДВ, ці ТМЦ не використалися. Така ж думка наведена в інших листах Мінфіну (наприклад, від 6 травня 2006 р. № 03-03-04/1/421, від 18 листопада 2005 р. № 03-04-11/308).

Але Податковий кодекс у випадку списання цінностей по виявлених недостачах не містить підстав для відновлення ПДВ. Крім того, Вищий Арбітражний Суд у рішенні від 23 жовтня 2006 р. № 10652/06 указав, що недостача товарів, виявлена в процесі інвентаризації, не накладає на платника податків обов'язку відновити раніше прийнятий до відрахування ПДВ. Корисні ради

На багатьох підприємствах є присутнім майно, що не є амортизируемим і вартість якого повністю включається до складу матеріальних видатків у міру уведення в експлуатацію. Таке майно при використанні продовжує враховуватися в бухгалтерському обліку по нульовій вартості. Відповідно до пункту 5 ПБУ 6/01, з метою забезпечення схоронності даних активів у компанії повинен бути організований належний контроль за їхнім рухом (лист Мінфіну від 30 травня 2006 р. № 03-03-04/4/98; текст документа ви знайдете в довідковій правовій системі Консультантплюс. - Прим. ред.). Тому не забудьте при проведенні інвентаризації це майно включити в опис.

Варто пам'ятати, що при демонтажі або розбиранні при ліквідації основних коштів виникають позареалізаційні доходи у вигляді вартості отриманих матеріалів або іншого майна (п. 13 ст. 250 НК). Ці доходи враховують при формуванні податкової бази по податку на прибуток. Однак при реалізації або передачі у виробництво демонтованого матеріалу або майна організація має право зменшити виторг від їхньої реалізації на суму сплаченого податку на прибуток (лист Мінфіну від 11 жовтня 2006 р. № 03-03-04/1/187).

Доцільно при інвентаризації зобов'язань провести звірення розрахунків з бюджетом по податках і зборам. Порядок її проведення затверджений наказом ФНС від 9 вересня 2005 р. № САЕ-3-01/444@. Майте на увазі, що строк для виправлення помилок, допущених налоговиками, не повинен перевищувати 5 днів. Внести зміни в бухгалтерський облік ви зможете тільки після підписання обома сторонами акту звірення розрахунків (форма затверджена наказом ФНС від 4 квітня 2005 р. № САЕ-3-01/138).

Суму резерву по сумнівних боргах визначають за результатами проведеної інвентаризації дебіторської заборгованості (п. 4 ст. 266 НК). Що робити, якщо 45 днів з моменту виникнення сумнівного боргу минає в одному податковому періоді, а 90 - в іншому? Адже по сумах зі строком виникнення від 45 до 90 днів у резерв можна включити тільки 50 відсотків від виявленої на підставі інвентаризації заборгованості (подп. 2 п. 4 ст. 266 НК). Тому другу частину боргу організація повинна погашати за рахунок виторгу від реалізації наступного податкового періоду (лист Мінфіну від 4 квітня 2006 р. № 03-03-04/1/319). Типової форми акту звірення з контрагентами законодавством не передбачено. Але ви можете розробити його самостійно.

Податковим кодексом не встановлене обмеження на облік у складі резервів по сумнівних боргах тільки підтвердженої суми заборгованості контрагентами. Отже, у розрахунках варто враховувати всю дебиторку, визнану результатами інвентаризації. Це не поширюється на заборгованість із терміном позовної давності, що закінчився (лист Мінфіну від 26 липня 2006 р. № 03-03-04/1/612).

Тільки за результатами інвентаризації ви можете відбити збитки, що виникли в результаті пожежі або інших надзвичайних ситуацій, у бухгалтерському обліку (лист Мінфіну від 13 березня 2006 р. № 03-03-04/1/208). Відновлений вхідний ПДВ може бути відбитий як втрати від пожеж у складі позареалізаційних видатків, що враховують при визначенні податкової бази по податку на прибуток (лист Мінфіну від 6 травня 2006 р. № 03-03-04/1/421).

Не варто забувати, що податкові органи мають право проводити інвентаризацію приналежному платникові податків майна - пункт 6 стаття 31 Податкового кодексу. Зверніть увагу, що перелік майна, що перевіряє, може встановити тільки керівник державної податкової інспекції або його заступник згідно з наказом Міністерства фінансів і Міністерства по податках і зборам від 10 березня 1999 р. № 20н, ГБ-3-04/39.

За наказом керівника надлишки матеріальних запасів однакового найменування й у тім же кількості за конкретний перевіряти период, що, можуть бути зараховані з недостачами в результаті пересортици. Взаємозалік між товарами різного виду не провадиться

М. Косульникова, головний бухгалтер