Роботодавцям і працівникам сьогодні доступні різні форми закріплення взаємин - принцип волі праці дозволяє. Природно, їсти можливість приймати й тимчасових, і сезонних співробітників.

Сезонними Трудовий кодекс визнає роботи, які в чинність кліматичних і інших природних умов виконуються протягом певного періоду, що звичайно не перевищує шість місяців. Раніше законодавство жорстко обмежувало період таких робіт шістьома місяцями, однак тепер уведена більше обережне формулювання - «як правило». Конкретні переліки сезонних робіт, у тому числі й тих, проведення яких можливо протягом більш ніж шести місяців, а також їхня максимальна тривалість визначаються галузевими й міжгалузевими угодами

Головна особливість праці сезонних працівників: громадяни приймаються в організацію для виконання лише тієї роботи, що має ознаки, що дозволяють віднести її до числа сезонних. Умова це зовсім необхідно - у противному випадку цей вид трудового договору юридично виникнути не може

Що це означає для роботодавця? Насамперед, трудовий договір повинен містити докладний опис нюансів роботи. Так, необхідно вказати, що працівник зайнятий саме на сезонних роботах. Робота носить роз'їзний характер або провадиться вахтовим методом? Ці обставини також слід зазначити в договорі. Крім того, оскільки сезонна робота завжди жорстко обмежена за часом, з такими працівниками повинен бути укладений строковий трудовий договір: частина 1 статті 59 ТК називає сезонний характер роботи в числі підстав для висновку трудового договору на заздалегідь установлений строк.

Якщо працівник укладає договір про виконання сезонної роботи строком до двох місяців, на нього поширюються норми глави 45 кодексу, що регламентують працю тимчасових працівників. До речі, якщо сезонна робота буде виконуватися менш двох місяців, новому фахівцеві не можна встановлювати випробний термін. При роботах у строк від двох до шести місяців випробування не може перевищувати двох тижнів, а відсутність у трудовому договорі умови про випробування означає, що працівник прийнятий без випробування.

Тимчасові й сезонні працівники вигідні роботодавцеві. Навіщо платити зарплату співробітникові протягом усього календарного року, якщо він буде задіяний усього кілька місяців? Однак необхідно уважно стежити за дотриманням трудового законодавства.

Уявимо собі ситуацію: фірма уклала трудові договори з водіями снігоприбиральних машин на період з 1 листопада по 31 березня. Наступив січень, а снігу немає. Забирати нема чого. Мовою права подібне положення речей іменується простоєм. У самому справі, адже роботодавець і працівник не винуваті в погодних умовах і в тім, що наступає глобальне потепління! При цьому відмовляти працівникові в зарплаті через те, що він не возить сніг, не можна: час простою із причин, не залежним від роботодавця й працівника, оплачується в розмірі не менш двох третин тарифної ставки або посадового окладу, розрахованих пропорційно часу простою. При цьому працівник може бути не вдоволений тим, що день у день «простоює» і втрачає в заробітку, а виходить, виникає питання про припинення трудового договору. Як поводитися в такому випадку?

Трудовий договір із сезонним працівником може бути припинений по загальних підставах, установленим статтею 77 Трудового кодексу. Однак у процедури звільнення цієї категорії співробітників є свої особливості. Оскільки для виконання сезонних робіт укладаються трудові договори на певний строк, для їхнього розірвання необхідно використати іншу статтю Кодексу - 79. Відповідно до цієї статті, ув'язнений для виконання сезонних робіт протягом певного періоду трудовий договір припиняється по закінченні цього періоду. Природно, працівникові відомо, що він прийнятий в організацію на певний строк, однак формально про припинення трудового договору у зв'язку із закінченням строку його дії він повинен бути попереджений, а саме попередження повинне бути оформлене письмово й передане працівникові не менш чим за три календарних дні до звільнення. Підставою для звільнення є пункт 2 частини першої статті 77 ТК. А от про майбутнє скорочення посади сезонного працівника можна попередити всього за сім календарних днів. Аналогічне правило діє й у випадку майбутньої ліквідації організації. Однак при звільненні по цих підставах співробітник не втрачає права на матеріальну підтримку. Припинивши відносини із працівником, зайнятим на сезонних роботах, у зв'язку з ліквідацією організації, скороченням чисельності або штату, йому необхідно виплатити вихідна допомога в розмірі двотижневого середнього заробітку

Працівник, у свою чергу, має право розірвати трудовий договір по власному бажанню до закінчення терміну його дії й попередити про це роботодавця усього за два календарних дні

Крім особливостей, передбачених главою 46 ТК, дія інших положень трудового законодавства повною мірою поширюється на сезонних працівників. От чому закріплення тих або інших обмежень їхніх прав, не заснованих на положеннях глави 46 Кодексу, будь-якими локальними нормативними актами, колективними договорами, угодами, трудовими договорами й розпорядницькими актами роботодавця не допускається. У випадку фіксації таких обмежень вони не підлягають застосуванню. И якщо роботодавець порушить законодавство, суд устане на сторону працівника

Як і всякий інший працівник, «сезонник» має право на оплачувану відпустку: він відпочиває з розрахунку «два робочі дня за щомісяця роботи». Наприклад, якщо людина влаштувалася на роботу 4 лютого, те перший місяць роботи мине 4 березня, і т.д. сезонному працівникові, Що Надійшов на роботу, не потрібно чекати шість місяців, щоб попросити відпустка. При цьому сумісник, що виконує сезонну роботу, вправі розраховувати на відпустку, надавана одночасно з відпусткою по основній роботі, а також одержати компенсацію за невикористану відпустку при звільненні.

Одна з особливостей праці сезонних працівників - особливий порядок обчислення безперервного трудового стажу. Насамперед, при обчисленні страхового стажу періоди роботи протягом повного сезону в організаціях сезонних галузей промисловості (їхній список визначається урядом) ураховуються з таким розрахунком, щоб тривалість страхового стажу у відповідному календарному році склала повний рік. Якщо працівник проробив на вашому підприємстві весь попередній сезон, уклав трудовий договір про роботу в наступному сезоні й повернувся на роботу у встановлений строк, його виробничий стаж не переривається, однак межсезонний перерва у нього не зараховується. Це правило застосовується в тих видах діяльності, де підсумовування періодів сезонної роботи при обчисленні безперервного трудового стажу допускається чинним законодавством.

Для праці сезонних працівників характерний і ряд інших особливостей. Так, часто мова йде про складні природні умови або особливі умови праці. Для роботодавця це привід заглянути в списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, дающих право на пільгове пенсійне забезпечення. Працівники з особливими умовами праці мають право й на інші пільги - наприклад, на скороченийий робочий день і додаткова відпустка.

Співробітники, зайняті на важких роботах і на роботах зі шкідливими умовами праці, проходять обов'язкові попередніх і періодичні (для осіб у віці до 21 року - щорічні) медогляди для визначення придатності до виконання що доручає роботи й профілактики профзахворювань. Якщо ж громадянин улаштовується на роботу в літній піонерський табір або в інші сезонні дитячі й підліткові оздоровчі установи, то з метою охорони здоров'я населення, попередження виникнення й поширення захворювань він зобов'язаний обзавестися перед початком роботи особистою медичною книжкою.

Зверніть увагу, що всі медичні огляди (у тому числі і оформлення особистої медичної книжки) здійснюються за рахунок коштів роботодавця

Дотримання трудового законодавства стають усе більше важливої складової успішного ведення бізнесу. Так навіщо давати зайвий привід для перевіркам, якщо досить дотримувати ряду нескладних умов і правильно оформляти документи?

Люди на час

Тимчасовим може вважатися працівник, що уклав трудовий договір на строк до двох місяців. При цьому «місяці» повинні підраховуватися так, як це зазначено у статті 14 Трудового кодексу РФ. Наприклад, якщо працівник виходить на роботу 25 січня 2007 року, те два місяці його роботи минають 25 березня 2007 року.

Перелік випадків, коли працівник приймається на роботу на такий нетривалий строк, досить широкий. Як правило, короткострокове перебування співробітника на підприємстві пов'язане з тим, що виникає необхідність замінити працівника, що тимчасово відсутній на робочому місці через відрядження, відпустки, хвороби й т. буд. Адже далеко не завжди колега відсутнього фахівця захоче взяти на себе додатковий обсяг роботи. Зразковий перелік випадків, коли особи можуть бути прийняті на роботу тимчасово, зазначений у статті 59 Трудового кодексу.

При цьому працівник повинен бути споконвічно готів до того, що по закінченні строку трудового договору він, швидше за все, не продовжить роботу на підприємстві. Разом з тим тимчасовий працівник може так блискуче себе зарекомендувати, що роботодавець порахує необхідним продовжити з ним трудові відносини й залишити на постійну роботу. Тимчасовому працівникові «ніколи» установлювати випробування, адже він може «підмінювати» іншого фахівця всього кілька днів. Трудове законодавство РФ не встановлює мінімальний строк роботи тимчасових співробітників. Теоретично такий строк може становити всього кілька днів. При тимчасовому прийомі на роботу із громадянами завжди укладається строковий трудовий договір

Про автора: Людмила Французова, начальник юридичного відділу ЗАТ «Компанія „информационная Індустрія“» За матеріалами "Бізнесу-журналу".