Закон надає компаніям право не обкладати ПДВ деякі операції. Однак застосування цієї пільги нерідко викликає питання в налоговиков. Потрібно відзначити, що арбітражна практика по таких спорах звичайно складається на користь компаній

Олена Камалова

Умови ставить кодекс

Застосовуючи пільгу по звільненню від обкладання ПДВ окремих операцій, необхідно враховувати наступні моменти. Якщо організація крім «пільгових» угод здійснює й ті, з яких нараховується ПДВ у звичайному порядку, вона повинна вести роздільний облік (п. 4 ст. 149 НК). По угодах реалізації товарів, передбаченим пунктом 3 статті 149 Податкового кодексу, законодавець дозволяє відмовитися від цієї пільги. Для цього потрібно представити заяву в інспекцію по місцю обліку в строк не пізніше 1-го числа податкового періоду, з якого підприємство має намір відмовитися від звільнення або призупинити його використання. Діяти таке рішення буде не менш 1 року. У цьому випадку прийде не нараховувати ПДВ по всіх операціях, передбаченим певною нормою даної статті (п. 5 ст. 149 НК). Не допускається, щоб подібні операції звільнялися або не звільнялися від оподатковування залежно від того, хто є покупцем відповідних товарів

У той же час пункт 2 статті 149 Податкового кодексу в деяких випадках умовою для звільнення від ПДВ реалізації окремих товарів (або послуг) називає продаж їхнім конкретним категоріям покупців

підприємці, ЩоГодують, теж пільговики

Від обкладання ПДВ звільняється продаж продуктів харчування, зроблених студентськими, шкільними, лікарняними їдальнями безпосередньо в цих установах. Також цей податок не нараховується, якщо продукти зроблені в інших підприємствах общепита, але продані саме в цих установах (подп. 5 п. 2 ст. 149 НК).

При цьому потрібно відзначити, що положення даної статті діють тільки у відношенні їдалень, повністю або частково фінансованих з бюджету або із засобів медичного страхування. Проблема в застосуванні даної пільги нерідко виникає в підприємців. Інспектори вважають, що в цьому випадку скористатися звільненням від ПДВ можуть тільки організації. Так, у справі від 2 червня 2004 г.

№ КА-А41/4239-04 налоговики виставили штраф підприємцеві за те, що він не сплатив ПДВ по реалізації продуктів харчування, які робив у власному кафі й продавав професійному училищу

Приймаючи рішення, суд послався на пункт 11 Методичних рекомендацій із застосування глави 21 Податкового кодексу, затверджених наказом МНС від 20 грудня 2000 р. № БГ-3-03/447. У цьому документі говориться, що не обкладається ПДВ продаж підприємствами общепита продукції власного виробництва, якщо вона реалізована певним категоріям покупців. У їхньому числі названі студентські, шкільні й лікарняні їдальні - у випадку повного або часткового фінансування з бюджету, а також дитячі дошкільні установи - поза залежністю від джерела фінансування. Судді також відзначили, що ці методичні рекомендації не містять обмежень для підприємців по звільненню від ПДВ подібних операцій. Тому суд визнав рішення інспекції про доначислении податок неправомірним

Пішла з торгів чужа річ

Податковий кодекс звільняє від обкладання ПДВ операції по наданню позик у грошовій формі (подп. 15 п. 3 ст. 149 НК). Однієї зі структур, що роблять громадянам послуги по короткостроковому кредитуванню, є ломбарди. Вони приймають від громадян у заставу рухоме майно, призначена для особистого споживання, яким не вправі користуватися й розпоряджатися (ст. 358 ГК). Якщо ж клієнт не повернув гроші, ломбард, виждавши 1 місяць, може продати речі з публічних торгів. Потрібно чи платити ПДВ із реалізації майна? Це питання послужило причиною судового розгляду у ФАС Московського округу (постанова від 2 листопада 2006 р. № КА-А40/10746-06). Суд визнав рішення інспекції про нарахування ПДВ неправомірним

Свою позицію арбітри обґрунтували в такий спосіб. Ломбард не є власником майна, виходить, і об'єкта для обкладання ПДВ не виникає. Крім того, метою продажу речей на торгах є не одержання доходу, а погашення вимог ломбарду до заставника. Аналогічна позиція втримується в постановах ФАС Московського округу від 7 вересня 2006 р. № КА-А40/8482-06, від 1 вересня 2006 р. № КА-А40/8020-06.

Путівка для працівника: доданої вартості немає

Наступна справа, що стосується питань застосування статті 149 Податкового кодексу, розглядалося у Вищому Арбітражному Суді. За законом, ПДВ не обкладаються послуги санаторно-курортних організацій, у тому числі дитячих оздоровчих таборів, розташованих на території Федерації (подп. 18 п. 3 ст. 149 НК). У цьому випадку підприємство передавало своїм працівникам путівки за 20 відсотків від їхньої вартості. 80 відсотків, що залишилися оплачував фірма-роботодавець. На думку ИФНС, продаж фірмою путівок своїм працівникам не може розглядатися як реалізація послуг санаторно-курортних установ і повинна обкладатися НДС.

Суд погодився з інспекцією, що положення статті 149 Податкового кодексу, що стосується звільнення від ПДВ послуг санаторно-курортних організацій, тут дійсно застосувати не можна. Адже компанія не робила й не одержувала таких послуг. У той же час арбітри вказали, що ПДВ у цьому випадку платити не потрібно, тому що ніякої доданої вартості при передачі путівок співробітникам не виникає (постанова Президії ВАС від 3 травня 2006 р. № 15664/05).

коментар

- Нагадую, що недавно прийнято два федеральних закони, які з 1 січня 2008 року вносять зміни й доповнення в Податковий кодекс, у тому числі й у статтю 149.

Так, відповідно до закону від 17 травня 2007 р. № 85-ФЗ, не підлягає оподатковуванню ПДВ (звільняється від оподатковування) реалізація лома й кольорових металів (подп. 25 п. 2 ст. 149 НК). Виправлення, внесені законом від 19 липня 2007 р. № 195-ФЗ, спрямовані на стимулювання інноваційної діяльності. Вони передбачають звільнення від обкладання ПДВ реалізації прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, програми для електронно-обчислювальних машин, бази даних (подп. 26 п. 2 ст. 149 НК). Також пільгу по ПДВ можна буде застосувати по наступних операціях: виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, розробка нових технологій, створення досвідчених зразків машин, устаткування й матеріалів (подп. 16.1 п. 3 ст. 149 НК).

За задумом розроблювачів закону зазначені зміни повинні дозволити бізнесу більше вкладати в інновації, що буде стимулювати розвиток російської економіки. Однак, з огляду на сформовану практику правозастосування, варто очікувати від податкових органів створення безлічі перешкод бізнесу на шляху застосування даної норми, особливо у відношенні НИОКР.

Важливою зміною можна вважати й включення в число операцій, що звільняють від обкладання ПДВ, поступку (придбання) прав кредитора по зобов'язаннях, що випливає з договорів по наданню позик у грошовій формі або кредитних договорах (подп. 26 п. 3 ст. 149 НК). Досить загадково це виправлення потрапило в текст Закону від 19 липня 2007 р. № 195-ФЗ, що називається «Про внесення змін в окремі законодавчі акти РФ у частині формування сприятливих податкових умов для фінансування інноваційної діяльності». Поступку прав кредитора ніяк не можна віднести до інноваційної діяльності, а в проекті закону № 391230-4, що і став законом від 19 липня 2007 р. № 195-ФЗ, таке виправлення отсутствовала.

Податковий адвокат Олександр Волков