Найчастіше послуги керуючої компанії використаються з метою ефективного перерозподілу грошових потоків, розробки загальних стратегій розвитку виробничих процесів, оптимізації бухгалтерського й податкового обліку, централізованого рішення кадрових і інших питань холдингових компаній. Тим часом позитивні результати такого керування спричиняють конфлікти керованих компаній з податковими органами в частині визнання таких витрат економічно обґрунтованими.

Можливість передачі функцій одноособового виконавчого органа керуючої компанії передбачена ст. 103 Цивільного кодексу РФ, ст. 69 Федерального закону «Про акціонерні товариства», ст. 42 Федерального закону «Про товариства з обмеженою відповідальністю».

Передача адміністративних функцій керуючої компанії оформляється договором, у якому визначаються функції й розмір винагороди керуючої компанії (далі по тексту - КК).

Винагорода КК для неї самої є доходом від реалізації послуг, а для керованих компаній - витратами, що зменшують оподатковувану базу по податку на прибуток

На перший погляд у сфері оподатковування ситуація здається зрозумілої й однозначною.

Згідно подп. 18 п. 1 ст. 264 НК РФ витрати на придбання послуг з керування організацією ставляться до прочим витратам, пов'язаним з виробництвом і реалізацією, які зменшують отримані доходи на відповідну суму

За змістом ч. 1 ст. 252 НК РФ для зменшення отриманих доходів на суму зроблених витрат платникові податків (керованої організації) необхідно, по-перше, обґрунтувати економічну виправданість відповідних витрат, по-друге, документально підтвердити понесені имзатрати.

Поняття «економічна виправданість» витрат у НК РФ не втримується, внаслідок чого носить оцінний характер і вимагає індивідуального обґрунтування в кожному конкретному випадку (питання про проблему визнання витрат економічно виправданими докладно освітлений в «еж-юрист» № 20, 2007 р.).

Відносно документального підтвердження слід зазначити, що реквізити виправдувальних документів перераховані в ч. 2 ст. 9 ФЗ РФ «Про бухгалтерський облік», однак перелік документів, а також відомостей, які повинні бути зазначені в таких документах, необхідні й достатні для підтвердження того або іншого виду витрат, отсутствует.

Названі недоліки нормативного регулювання породжують конфлікти між платниками податків - керованими організаціями й податковими органами по питанню визнання витрат на винагороду КК як витрати

У свою чергу, податкові органи нерідко відмовляються приймати витрати на виплату винагород КК через їхню економічну необґрунтованість у силу наступних обставин:

документи, що відбивають результати діяльності КК, недостатньо деталізовані й не містять інформації про конкретні дії, зроблених КК;

чисельність апарата керування керованої компанії не змінився;

прибуток керованої компанії не змінилася або компанією отриманий збиток;

розмір винагороди КК необґрунтовано високий

Претензії податкових органів у відношенні «спірних» витрат спричиняють численні судові суперечки. У результаті судового розгляду даної категорії справ зложилася неоднозначна судова практика, яку можна розділити відповідно до претензій податкових органів на наступні групи.

1. Недостатня документальна подтвержденность витрат і відсутність деталізації зроблених управлінських послуг в актах прийому-передачі

1.1. Суд визнав витрати на оплату послуг КК необґрунтованими в силу того, що витрати документально не підтверджені, тому що в актах виконаних послуг і в розрахунках вартості управлінських послуг, представлених платником податків, зазначені тільки суми, що підлягають сплаті, і не зазначений перелік конкретних послуг з керування фінансової й господарської діяльністю платника податків (постанови ФАС ВСО від 11.07.2006№ А74-3953/05-Ф02-3313/06-З1, ФАС ЦО від 11.07.2006 №А35-10272/04-З23).

1.2. Визнання судом витрат на оплату послуг КК обґрунтованими, незважаючи на недостатню деталізацію зроблених послуг в актах виконаних послуг, тому що:

а) акти прийому-передачі є доказами й повинні оцінюватися в сукупності із представленими платником податків додатковими документами у вигляді звітів КК про зроблені послуги, звітів по конкретному переліку зроблених КК послуг, що конкретизують відомості, що втримуються в актах (постанови ФАС ЗСО від 05.07.2006 № Ф04-4281/2006(24270-А27-26), ФАС ВСО від 24.05.2006 № А74-3813/05-Ф02-2408/06-З1);

б) чинне законодавство не встановлює вимог детальної вказівки в актах приймання зроблених послуг їхнього обсягу, а також переліку первинних документів, підметів оформленню при здійсненні певних господарських операцій, і не передбачає яких-небудь спеціальних вимог до оформлення таких документів. При рішенні питання про можливості визнання відповідних витрат як витрати з метою оподаткування прибутку необхідно виходити з документального підтвердження факту й розміру зроблених платником податків витрат (постанови ФАС ЗСО від 09.03.2006 № Ф04-8885/2005(20013-А27-3), ФАС ПО від 17.03.2006 № А12-17475/05-З10, ФАС СЗО від 26.12.2006 № А13-5759/2005-05).

2. Дублювання КК функцій ряду посадових осіб і структурних підрозділів керованої компанії

2.1. Суд, визнаючи витрати на оплату послуг КК необґрунтованими, взяв до уваги незмінність кола обов'язків посадових осіб керованої компанії в сукупності з наступними обставинами: за договором про передачу повноважень керована компанія передала повноваження свого генерального директора КК, які виконував одна людина; винагорода КК не залежало від отриманого прибутку керованої організації й становило 8% від виторгу (Постанова ФАС ВВО від 19.01.04 № А11-4426/2003-ДО2-Е-1961).

2.2.Суд визнав витрати на оплату послуг КК обґрунтованими, тому що:

а) чинне законодавство не встановлює необхідності наявності зв'язку між визнанням витрат економічно виправданими й відсутністю посадових осіб і структурних підрозділів, що вирішують подібні питання (постанови ФАС ЗСО від 07.11.2006 № Ф04-7676/2006(28479-А27-40), від 15.03.2006 №Ф04-1847/2006(20709-А67-40);

б) чинне законодавство не визначає переліку повноважень, які можна передати керуючої компанії (Постанова ФАС ЗСО від 18.05.2006 № А13-5263/2005-15);

в) варто відрізняти функції по організації певної діяльності від безпосереднього здійснення цієї діяльності. Наприклад, якщо КК прийняла на себе обов'язку по організації ведення бухгалтерського обліку, а його безпосереднім веденням займається бухгалтерія керованої компанії, то дублювання функцій відсутній (Постанова ФАС ПО від 29.03.2006 № А12-16188/05-З21).

3. Відсутність доходу або одержання збитку керованої компанії від управлінської діяльності УК.

Суд визнав витрати на оплату послуг КК обґрунтованими, тому що:

а) чинним законодавством (ст.252 НК РФ) не встановлені вимоги одержання фінансових результатів діяльності керованої компанії як показник економічної виправданості витрат (Постанова ФАС ЗСО від 07.11.06 № 7676/2006) і вимоги про те, яким повинне бути співвідношення витрат і фінансових результатів для визнання їх економічно обґрунтованими (Постанова ФАС ПО від 17.03.2006 № А12-17475/05-З10);

б) одержання збитку керованою компанією не свідчить про невиправданість витрат на керування, тому що не можна підмінювати поняття «економічна ефективність» поняттям «економічна виправданість». Про економічну виправданість витрат свідчить їхню відповідність діяльності, здійснюваною керованою компанією, а економічна ефективність відбиває ступінь професійності ведення господарської діяльності (Постанова ФАС ВВО від 12.09.2005 № А11-762/2005-ДО2-21/48);

в) результат діяльності КК не можна оцінювати винятково на підставі бухгалтерської й податкової звітності керованої компанії, а варто також ураховувати зміну фінансових показників ефективності керування до і після зміни порядку керування (Постанова ФАС ЗСО від 09.03.2006 № Ф04-8885/2005(20013-А27-3);

г) економічна обґрунтованість витрат на КК визначається не фактом одержання прибутку в конкретному періоді, а спрямованістю діяльності КК на одержання доходу (постанови ФАС ВСО від 22.08.2006 № А10-1387/06-Ф02-4234/06-З1, від 25.04.2006 № А19-18184/05-40-Ф02-1722/06-З1).

4. Високий рівень винагороди КК або необґрунтоване його збільшення

Суд визнав витрати на оплату послуг КК необґрунтованими, тому що:

а) винагорода КК становить фіксований відсоток від виторгу незалежно від отриманою керованою компанією прибутку (Постанова ФАС ВВО від 19.01.2004 № А11-4426/2003-ДО2-Е-1961);

б) при збільшенні винагороди виплачуваного КК коло її обов'язків залишилася незмінним (Постанова ФАС УО від 01.03.2007 № Ф09-1151/07-З3).

Деякі компанії, що використали послуги КК і зштовхнулися із проблемою визнання витрат, поспішають відмовитися від таких послуг. Такий метод попередження конфліктів з податковими органами, безумовно, найефективніший

Однак бувають ситуації, коли тільки зовнішнє керування може допомогти компанії, наприклад, у випадку зниження фінансових показників внаслідок неефективного керування та ін.

Для того щоб по можливості відгородити компанію від претензій налоговиков і забезпечити сприятливі перспективи дозволу справи в суді, необхідно враховувати наступні моменти:

визначити мета діяльності КК у договорі на керування;

максимально деталізувати в договорі на керування всі обов'язки КК;

переглянути посадові інструкції керівного складу керованої компанії, для того щоб виключити дублювання повноважень КК і посадових осіб компанії;

визначити розумний і обґрунтований розмір оплати управлінських послуг. Договірна ціна послуг визначається за згодою сторін і є вільною. Однак у випадку якщо компанія неодноразово користувалася послугами однієї або декількох КК, то у відповідності зі ст. 40 НК РФ вартість попередніх управлінських послуг не повинна відрізнятися від вартості наступних більш ніж на 20%;

акти прийому-передачі зроблених послуг повинні бути складені відповідно до вимог закону, а також детально відбивати перелік зроблених управлінських послуг

У випадку відсутності прибутки від управлінської діяльності або недостатньої деталізації діяльності КК в актах побоюватися несприятливих результатів судового розгляду справи не коштує. Описані вище приклади судового дозволу проблеми «спірних» витрат показують, що в більшості випадків керована компанія має шанс довести обґрунтованість відповідних витрат