Не секрет, що при перевірках інспектори насторожено ставляться до організацій, що активно використають пільги. Тому, щоб заощадити за допомогою переваг, надаваних законодавством, потрібно добре знати правила їх застосування

Валерія Корбут

Ознаки для однієї категорії

Загальні положення, що стосуються встановлення й використання пільг по податках і зборам, установлені статтею 56 Податкового кодексу. Пільги - це передбачені законом переваги, надані окремим категоріям платників податків, у порівнянні з іншими (п. 1 ст. 56 НК). Пільги по федеральних податках визначаються Податковим кодексом, а переваги по сплаті регіональних податків можуть надавати й скасовувати ще й закони суб'єктів Федерації (п. 3 ст. 56 НК).

Судді підкреслюють, що пільги по регіональних платежах можуть бути прописані тільки в законах, які регулюють відносини по встановленню й стягненню податків і зборів (визначення ВР від 3 травня 2006 р. № 92-Г06-4).

В одному з визначень Верховний Суд дав роз'яснення, по яких загальних ознаках організації можуть бути об'єднані в одну категорію з метою встановлення регіональної пільги. Це, наприклад, галузева приналежність підприємства, чисельність її працівників, розмір зроблених нею капітальних вкладень. Не може виступати як загальна ознака сума прибутку, отриманої в певний період, а також інші економічні характеристики податкової бази. Інакше, на думку суддів, виникає дискримінація стосовно фірм, що здійснюють такі ж види діяльності, в однакових умовах, але з різними фінансовими можливостями (визначення ВР від 17 травня 2006 р. № 44-Г06-7).

У Верховному Суді розглядалася заява індивідуального підприємця, що звернувся по наступному приводі. Регіональним законом установлена 50-процентна пільга по транспортному податку для організацій автотранспорту, що займаються пасажирськими перевезеннями. На думку заявника, це положення обмежує його права як індивідуального підприємця. У цьому випадку судді залишили скаргу без задоволення й указали, що пільги завжди носять адресний характер і їхнє встановлення ставиться до прерогативи законодавця. Вони також відхилили доводи заявника про те, що заперечує документ, що, суперечить законам про конкуренцію, створюючи нерівні умови для учасників ринку. Адже пільга в цьому випадку встановлена не окремій фірмі, а цілої категорії платників податків (визначення ВР від 16 серпня 2006 р. № 47-Г06-295).

Ніколи не говори «ніколи»

Іноді сума «вигоди» від використання пільги незначна. У такому випадку організації воліють відмовитися від пільги. Податковий кодекс надає їм таке право. У пункті 2 статті 56 говориться, що підприємство вправі відмовитися від використання пільг або призупинити її використання на один або кілька податкових періодів

Якщо фірма офіційно відмовилася від пільги, то вона надалі не може зажадати повернення переплаченої суми податку. Однак коли офіційної відмови не було, то згодом є можливість «передумати». Для цього потрібно подать уточнену декларацію й указати, що пільга не врахована помилково, без наміру відмовитися від її. Підтвердженням тому служить постанова Пленуму ВР і ВАС від 11 червня 1999 р. № 41/9. У пункті 16 зазначено, що при виникненні споровши про те, чи мав місце відмова від використання пільги, варто виходити з того, що факт неврахування пільги при складанні декларації за конкретний період сам по собі не означає відмову фірми від її застосування

На даний документ опиралися московські судді при винесенні рішення в справі від 14 вересня 2006 р. № КА-А41/8586-06. Організація мала право на пільгу по податку на прибуток, але не скористалася ним у конкретному періоді. Потім фірма подала уточнену декларацію, у якій була зменшена база по даному податку. Інспекція вирішила, що в такому випадку не можна робити перерахунок. Суд у цій ситуації встав на сторону компанії

Відмова від пільги не може поширюватися, наприклад, тільки на вирахування податків із продажу товарів, які реалізуються певним покупцям. Такий висновок випливає з пункту 1 статті 56 Податкового кодексу. У ньому говориться про те, що норми законодавства про податки й збори, що визначають підстави, порядок і умови застосування пільг по податках і зборам, не можуть носити індивідуального характеру

Необґрунтована вигода під пільгу не підпадає

Мабуть, найчастіше в судових розглядах із приводу правомірності застосування пільг фігурує податок на прибуток. Нерідко інспекції відмовляють підприємствам у реалізації законних переваг

Так, одна організація придбала встаткування на умовах товарного кредиту. Ці основні засоби були призначені для виробничої діяльності. Відповідно до Закону, що діяв у перевіряє период, що, «Про податок на прибуток підприємств і організацій» від 27 грудня 1991 р. № 2116-1, при вирахуванні податку база зменшується на суми, спрямовані на фінансування капітальних вкладень виробничого призначення. Фірма скористалася цією пільгою. Однак фінансування було відбито як погашення товарного кредиту, тому інспекція вирішила, що пільга використана неправомірно. Арбітри взяли до відома, що фактично засобу були витрачені на меті, що підпадають під пільгу. Таким чином, суд виграла компанія (постанова ФАС Московського округу від 10 березня 2006 р. № КА-А40/947-06).

Суди нерідко приймають сторону фірм, але є одна ситуація, при якій рішення арбітрів із приводу правомірності використання пільг буде явно не на користь підприємств. Мова йде про необґрунтоване одержання податкової вигоди. У цьому випадку фірма однозначно втрачає пільг по податку на прибуток (постанова ФАС Московського округу від 17 травня 2007 р. № КА-А40/4194-07).