У випадку утворення у фірми значної недоїмки, ИФНС послідовно застосовує різні способи її стягнення. Заключним етапом дій інспекторів може стати стягнення cумм податку й санкцій за рахунок майна підприємства

Валерія Корбут

Рішення про стягнення податку за рахунок майна фірми інспекція вправі прийняти при виконанні наступних умов. Вимога про сплату податку повинне бути спрямоване фірмі не пізніше 3 місяців після настання строку сплати цієї суми (п. 1 ст. 70 НК). Спочатку ИФНС обертає стягнення на кошти, які втримуються на розрахунковому рахунку підприємства. На прийняття такого рішення інспекції приділяється 60 днів, відлік цього строку починається з дати закінчення строку виконання вимоги про сплату. Якщо на розрахунковому рахунку грошей немає або в налоговиков відсутня інформація про рахунки організації, тоді ИФНС може претендувати на майно фірми. Рішення про стягнення заборгованості за рахунок майна інспекція повинна прийняти протягом року після закінчення строку сплати на виставлену вимогу. При відсутності кожного із цих умов рішення про стягнення податку за рахунок майна вважається прийнятим без достатніх підстав. На це вказали судді в постанові ФАС Московського округу від 5 лютого 2007 р. № КА-А41/81-07.

Після того як рішення прийняте, інспекція протягом 3 днів повинна направити відповідну постанову судовому приставові-виконавцеві. Якщо частина суми вже стягнена за рахунок коштів, то на частку майна доводиться залишок довгий. Іноді виникає така ситуація: інспекція відправила в банк інкасове доручення, але на розрахунковому рахунку грошей не виявилося. Тоді паралельно ИФНС обертає стягнення на майно підприємства-боржника. У постанові ФАС Московського округу від 23 листопада 2006 р. № КА-А41/11381-06 судді вказали, що якщо інспекція не відкликала інкасове доручення з рахунку на день ухвалення рішення про стягнення недоїмки за рахунок майна, то таке рішення неправомірно. Пункт 6 статті 46 Податкового кодексу встановлює, що при недостатності або відсутності коштів на рахунку в день одержання банком інкасового доручення, сума буде безакцептно списуватися в міру надходження грошей на рахунок. Таким чином, може вийти подвійне стягнення однієї й тієї ж суми податку - і за рахунок коштів, і за рахунок майна

Перед тим як відправити постанова судовому приставові, налоговики повинні запросити банк про стан рахунку. Це особливо важливо, якщо в підприємства не один розрахунковий рахунок. У постанові ФАС Московського округу від 2 квітня 2007 р. № КА-А40/2277-07 розглянута наступна ситуація. У фірми були рахунку у двох банках. На одному з них утримувалася достатня кількість коштів. Туди ИФНС і відправила спочатку інкасове доручення, але банк його повернув через неправильне оформлення. Інспекція не стала посилати доручення повторно в цей же банк, а відправила його на інший, «порожній» рахунок

И, зробивши висновок про відсутність коштів, звернула стягнення на майно. Суд визнав рішення ИФНС неправомірним

Арешт по черзі

Що мається на увазі під майном, на яке інспекція може звернути стягнення? Це «...майно, що належить підприємству на праві власності, праві господарського ведення або праві оперативного керування незалежно від того, де й у чиїм фактичному користуванні воно перебуває» (ст. 58 закону від 21 липня 1997 р. № 119-ФЗ). У першу чергу накладає арешт на наявні кошти й гроші, що втримуються на депозиті. Далі арешт накладає на цінні папери, валюту, невиробничі приміщення, легковий автотранспорт, предмети дизайну службових приміщень. Потім іде готова продукція й інші матеріальні цінності, що не беруть участь у виробництві. В останню чергу під арешт попадають сировина й матеріали, призначені для виробництва, а також верстати, устаткування, будинки й інші основні засоби (п. 5 ст. 47 НК).

До майна, на яке інспекція може звернути стягнення, ставиться й дебіторська заборгованість підприємства. Вона враховується в складі першої черги майна боржника, що підлягає арешту й реалізації (постанова уряду від 27 травня 1998 р. № 516). Порядок обігу стягнення на дебіторську заборгованість боржника-організації встановлений Тимчасовою інструкцією про порядок арешту й реалізації прав (вимог), що належать боржникові як кредиторові по невиконаних грошових зобов'язаннях третіх осіб по оплаті фактично поставлених товарів, виконаних робіт або зроблених послуг (дебіторської заборгованості) при обігу стягнення на майно організацій-боржників, затвердженої наказом Мін'юсту від 3 липня 1998 р. № 76. Судді підтверджують право ИФНС на стягнення податку за рахунок дебіторської заборгованості фірми (постанова ФАС Московського округу від 22 вересня 2006 р. № КА-А40/9048-06). Таку ж думку мають і фінансисти (лист Мінфіну від 19 січня 2007 р. № 03-02-07/1-15).

Спроба приховати від контролерів майно, що належить фірмі, може підвести керівника підприємства під карне покарання. Його встановлює стаття 199.2 Кримінальні кодекси. Це штраф у розмірі від 200 тисяч до 500 тисяч рублів або в розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за період від 18 місяців до 3 років. Передбачається також позбавлення волі на строк до 5 років з позбавленням права займати певні посади протягом 3 літ

Для банкрута - свої правила

Cтатьи 46 і 47 Податкові кодекси застосовуються не у всіх випадках, коли потрібно одержати податок з неплатника. Про це інспекторам нагадали московські судді, ухвалюючи рішення щодо справи від 14 травня 2007 р. № КА-А40/3969-07. Якщо підприємство оголосило себе банкрутом і у відношенні його відкрите конкурсне виробництво, то інспекція не може стягнути недоїмку в безперечному порядку. У цьому випадку питання про стягнення з підприємства податків вирішує не інспекція, а конкурсний керуючий. Фірма-боржник розплачується за своїми обов'язками за правилами, певним Законом від 26 жовтня 2002 р. № 127-ФЗ «Про неспроможність (банкрутстві)». Сума, що пред'явила ИФНС уже після рішення суду про неспроможність даного підприємства, буде оплачена по черзі - після боргів, включених до реєстру вимог кредиторів. Аналогічне твердження втримується в пункті 13 постанови Пленуму ВАС від 22 червня 2006 р. № 25.

коментар

Начальник відділу консультаційного супроводу бізнесу АКГ АРНИ Polaris International Євгеній Ситників:

- Аналіз судової практики показує, що в судів не зложилося однакового підходу по питанню про черговість дій ИФНС при винесенні рішення про стягнення податку за рахунок майна платника податків, коли на рахунки фірми вже виставлені інкасові доручення

Крім того, пунктом 3.2 Методичних рекомендацій з організації взаємодії податкових органів Російської Федерації й служби судових приставів Міністерства юстиції Російської Федерації при виконанні постанов податкових органів про стягнення податку (збору), а також пенею за рахунок майна налогоплательщика-организации або податкового агенти-організації, затверджених спільним наказом МНС № БГ-3-29/619 і Мін'юсту від 13 листопада 2003 р. № 289, установлені наступні правила. Після одержання від служби судових приставів копії постанови про порушення виконавчого виробництва інспекція припиняє дію інкасового доручення, виставленого до рахунку боржника, і в той же день направляє в банк відповідне рішення. Таким чином, відкликання інкасового доручення не є обов'язковою умовою прийняття інспекторами рішення про стягнення податку за рахунок майна фірми

Платникам податків варто також пам'ятати, що, якщо в підприємства є податкова недоїмка й при цьому ИФНС має достатні підстави думати, що фірма уживе заходів, щоб зникнути або сховати своє майно, інспектори можуть зробити арешт майна боржника. Арешт у цих випадках обов'язково повинен санкціонуватися прокурором (п. 1 ст. 77 НК). Що стосується черговості дій контролюючих органів у цьому випадку, то порядок такий: постанова про накладення арешту на майно не може бути винесене раніше рішення про стягнення податку за рахунок майна платника податків