До одержання поштової кореспонденції варто ставитися серйозно. Адже від того, як швидко фірма одержить той або інший документ, запечатаний у конверті, залежать її взаємини не тільки з партнерами, але й сналоговиками.

Ганна МИШИНА

Без доручення - не можна

Налоговики завжди з недовірою ставляться до вимог фірм відшкодувати з бюджету ПДВ. Тому дуже часто дають на таке прохання «симетричну відповідь» - призначають камеральну перевірку. Саме так відбулося з торговельною фірмою «Метторг». Але бухгалтери підприємства поставилися до такого повороту подій спокійно. Вони акуратно зібрали контракти, укладені з іноземною організацією, Книгу покупок, Книгу продажів, рахунку-фактури, регістри бухгалтерського обліку, а також вантажної митної декларації й документи, що свідчать про сплату митних платежів, у тому числі ПДВ, і представили всі ці документи в податкову інспекцію

Однак чиновники вирішили, що цих документів все-таки недостатньо. І зажадали ще «доказів» того, що прохання підприємства відшкодувати податок законна

Вимога про подання матеріалів інспектори направили за адресою, що був зазначений в установчих документах фірми. І через лічені дні воно вже очікувало своїх одержувачів на пошті

Але коли секретар прийшла за кореспонденцією, з'ясувалося, що в неї немає доручення на одержання подібних послань. Про це прикре непорозуміння на фірмі відразу забули, і документи вчасно не представилися

«Податкові повідомлення або вимоги завжди направляються рекомендованими листами, - коментує поштовий оператор Валентина Старостина. - Правильно такі листи називаються регистрируемими поштовими відправленнями. Рекомендовану кореспонденцію ми зобов'язані вручати адресатові під розпис в одержанні, а не опускати в поштовий або абонентський ящик (подп. «б» п. 12 Правил надання послуг поштового зв'язку, установлених постановою Уряду від 15 квітня 2005 р. № 221, далі - Правила). А віддати регистрируемое поштове відправлення тому, хто не є прямим адресатом, ми маємо право, лише перевіривши два документи - доручення від адресата й паспорт самого довіреної особи (п. 34 Правил)».

Право на видачу

За законом вимога або повідомлення від податкової інспекції поштові оператори мають право видати або самому адресатові (при пред'явленні паспорта), або його довіреній особі, попередньо попросивши його показати паспорт, а також ознайомившись із дорученням на одержання відповідної кореспонденції

Налоговики розсердилися

Як відомо, інспектори не люблять, коли до їхніх вимог ставляться несерйозно. Особливо якщо можливість висунути такі вимоги підкріплена законом. Одним словом, налоговики, указавши на недотримання підприємством умов пункту 1 статті 172 Податкового кодексу, відмовили в прийнятті сум податку квичету.

Втім, цим чиновники не обмежилися. За результатами камеральної перевірки вони вирішили оштрафувати фірму за непредставлення необхідних документів (п. 1 ст. 122, п. 1 ст. 126 НК), а також зменшили суму податку на додану вартість, раніше обчислену фірмою до відшкодування з бюджету, і запропонували внести необхідні виправлення в бухгалтерський облік

Однак підприємство було не згідно з таким рішенням і ніякий штраф платити не збиралося. Тоді налоговики вирішили стягнути податок і пени за рахунок коштів на рахунках перекірливої фірми

Це виявилося для «Метторг» останньою краплею. Керівництво фірми вирішило звернутися в арбітражний суд Санкт-Петербурга й Ленінградської області із заявою про визнання недійсними рішення інспекції про стягнення податку за рахунок коштів на рахунках у банках і вимог про сплату податку й налоговой санкції

Прийде відповідати

Якщо підприємство вчасно не подбало про те, щоб у його співробітника було доручення на одержання кореспонденції від податкової інспекції, це не звільняє його від відповідальності за відсутність документів, вимога про подання яких утримувалося в неодержаному листі

Судові дебати

Суд першої інстанції встав на сторону фірми-позивача. Арбітри вказали, що, по-перше, інспектори, направляючи вимогу, не обґрунтували необхідність подання запитаних документів і не пояснили наслідків, які можуть виникнути для фірми, якщо чиновники не побачать цих паперів. А по-друге, підкреслили судді, фірма не могла порушити пункт 1 статті 126 Податкового кодексу по тій простій причині, що ніякої вимоги вона на той момент не одержувала. А виходить, вона не представила їх не тому, що проігнорувала запит, а тому, що просто не знала, що вони потрібні (рішення від 17 жовтня 2006 р. у справі № А56-17095/2006).

Однак налоговики були в корені не згодні з таким висновками. Тому вони звернулися зі скаргою в апеляцію. Але апеляційні судді повністю підтримали колег з першої інстанції (рішення від 22 січня 2007 р. у справі № А56-17095/2006).

Тоді чиновники подали скаргу в касацію. На їхню думку, «Метторг» не представив документи, що підтверджують обґрунтованість застосування податкових відрахувань, і в тому числі документи, що свідчать про фактичну сплату сум податку на додану вартість і про прийняття товару на облік. А інформація, що втримується в таких паперах, при ухваленні рішення про можливості відрахування необхідна. Інакше, підкреслили представники податкової інспекції, ухвалене рішення буде невірним

Розплата за безпам'ятність

Цього разу чиновникам посміхнулася удача. Окружні судді, розглянувши їхню скаргу, вирішили, що фірма «Метторг» правомірно притягнута кответственности.

Служителі Феміди вказали, що фірми зобов'язані представляти налоговикам документи, необхідні для вирахування й сплати податків (подп. 5 п. 1 ст. 243 НК). Далі, існує правило, що при камеральних перевірках інспектори вправі зажадати в підприємств відомості, що перевіряють, одержати пояснення й документи, що підтверджують правильність вирахування й своєчасність сплати податків (абзац 4 ст. 88, ст. 93 НК). А той, кому адресоване така вимога про подання документів, зобов'язаний направити або видати їхньому податковому органу в п'ятиденний строк. Далі судді підкреслили, що відмова від подання запитуваних документів, так само як і прострочення їхнього подання, чреватий штрафом в 50 рублів за кожний прострочений день (ст. 93, п. 1 ст. 126 НК). А та обставина, що підприємство не наділило свого співробітника дорученням на одержання кореспонденції від податкової інспекції, так само як і те, що його керівництво попросту забуло забрати з пошти вимога, не виключає провини компанії. Тому, підсумували арбітри, касаційна скарга налоговиков у цій частині повинна бути задоволена

За винятком - до суддів

Що стосується другої частини «яблука розбрату», а саме відмови налоговиков відшкодувати ПДВ, судді пояснили наступне. Правила, що регламентують порядок подачі податкових декларацій (ст. 174 і 176 НК), не встановлюють обов'язку фірм одночасно з податковою декларацією представляти в податковий орган первинні документи, що обґрунтовують податкові відрахування. До того ж судді нагадали налоговикам одне з визначень своїх колег з Конституційного Суду (визначення від 12 липня 2006 р. № 266-ПРО). Відповідно до його, указали арбітри, підприємства зовсім не зобов'язані одночасно з подачею податкової декларації (і/або заяви про повернення з бюджету сум податку на додану вартість у випадку перевищення сум податкових відрахувань над сумою податку) представляти документи, що підтверджують правильність застосування податкового відрахування. При цьому інспектори вправі самі зажадати ті документи, які, на їхню думку, необхідні для перевірки правильності застосування податкових відрахувань

Втім, судді нагадали налоговикам ще про одному «конституційному» визначенні. Справа в тому, що якщо підприємство й інспектори не зійшлися в думках щодо можливості відшкодування ПДВ і ця розбіжність докотилася до суду, те арбітражні судді зобов'язані досліджувати документи, які є підставою одержання податкового відрахування, незалежно від того, чи минулого ці документи витребувані й досліджені податковим органом при рішенні даного питання (визначення Конституційного Суду від 12 липня 2006 р. № 267-ПРО).

Тому судді попросили налоговиков передати їм всі папери, представлені фірмою «Метторг». Судді встановили, що представлені платником податків документи в сукупності підтверджують фактичну сплату сум податку на додану вартість при ввозі товару на митну територію і його оприбуткування. Висновки судів про виконання суспільством всіх необхідних умов для пред'явлення сум податку на додану вартість до відрахування підтверджені матеріалами справи. Тому відмова інспекції у відшкодуванні ПДВ і його доначисление без проведення камеральної перевірки документів, що обґрунтовують право організації на податкові відрахування, є неправомірним, при цьому обов'язок по поданню таких документів виникає у фірми тільки за умови напрямку податковим органом відповідної вимоги. Оскільки суспільством виконані вимоги статей 171-173 і 176 НК, в інспекції були відсутні правові підстави для відмови в застосуванні податкових відрахувань і відшкодуванні сум податку

При таких обставинах рішення інспекції від 20 грудня 2005 р. № 89/11, а також винесені на підставі його вимоги про сплату податку й податкової санкції по пункті 1 статті 122 Податкового кодексу, а також рішення про стягнення податку за рахунок коштів на рахунках у банках правомірно визнані судами першої й апеляційної інстанцій недійсними

Суд касаційної інстанції порахував обжалуемие судові акти в зазначеній частині законними й не знайшов підстав для їхнього скасування або зміни (постанова ФАС Північно-Західного округу від 2 травня 2007 р. у справі № А56-17095/2006).

З повним текстом використаних документів можна ознайомитися в УПС Консультантплюс.