Вищий Арбітражний Суд позбавив фірми права на помилку в декларації. Тепер за непредставлення звітності в строк інспектори стануть нараховувати штрафи виходячи із суми фактично належного до сплати податку, а не із зазначеного компанією вдекларации.

Поворотний момент

Такий висновок зробив ВАС у визначенні від 23 березня 2007 р. № 543/07. Приводом тому послужив позов налоговиков з підприємцем: томські інспектори в результаті перевірки виявили порушення - непредставлення в строк податкової декларації по ПДВ. За невиконання закону інспектори наклали на бізнесмена штраф, посилаючись на статтю 119 Податкового кодексу. Однак підприємець не погодився з розміром пред'явленої до сплати суми. Підставою невдоволення послужило те, що штраф розраховувалася не за даними декларацій, поданих з порушенням строків, а за результатами проведеної перевірки

Томський бізнесмен виграв справу в трьох судових інстанціях. При ухваленні рішення арбітри виходили з того, що в представлених підприємцем деклараціях сума податку становила 0 рублів

Отже, ухвалили судді, і сума штрафу за порушення також повинна бути рівної нулю

Однак налоговики порахували, що при розгляді судді неправильно витлумачили правові норми. У результаті інспекція подала заяву про перегляд справи у вищу інстанцію - Вищий Арбітражний Суд. І не прогадала - ВАС визнав рішення попередніх інстанцій помилковими. Свою позицію суд пояснив, посилаючись на статтю 23 Податкового кодексу (текст цього документа ви можете знайти в довідковій правовій системі Консультантплюс), відповідно до якої фірма зобов'язана правильно обчислювати й вчасно сплачувати податки й збори. Отже, дані, наведені організацією в деклараціях, повинні бути достовірними. А оскільки результати виїзної перевірки виявили, що підприємець указав у деклараціях невірні відомості, то розрахунок штрафу по них вироблятися не може. Таким чином, сума, виставлена до оплати налоговиками, є правильної - уклали арбітри. Правда, на думку виконавчого директора й провідного юриста компанії «Грані» Юліи Чигодайкиной, висновок суду застосуємо тільки з урахуванням норм статті 81 Податкового кодексу:

- Вона встановлює умови звільнення від податкової відповідальності в частині строку подання податкової декларації й уточнень до неї. Таким чином, висновок суду про застосування статті 119 НК РФ про необхідність вирахування штрафу із сум податку, що підлягають сплаті в бюджет у дійсності, а не із сум, зазначених платником податків помилково в податкових деклараціях, варто відносити тільки до ситуацій, не згаданим у статті 81 Податкового кодексу

ВАС указав, що штраф необхідно обчислювати виходячи з належної, тобто в дійсності підлягаючій сплаті в бюджет суми податку, а не тієї, котра зазначена організацією помилково, говорить адвокат по податкових спорах, атестований аудитор консалтингової компанії «Супрема Аудит» Олександр Сапогов:

- Представляється, що цей висновок є цілком обґрунтованим. Але, на мій погляд, дане визначення якщо й варто застосовувати, то тільки при розгляді аналогічних споровши

Таким чином, у бухгалтерів немає ніяких гарантій, що завтра хтось із них не стане учасником подібного конфлікту. Адже абсолютно невідомо, як інспектори будуть застосовувати на практиці визначення ВАС. Цілком можливо, претензії до фірм зростуть

ПРОФЕСІЙНІ ХИТРОСТІ

За даними форуму www.klerk.ru, бухгалтери використають ще кілька способів відходу від штрафів:

• намагаються здавати документи вчасно або навіть небагато раніше строку;
• відправляють документи поштою заднім числом;
• замість нульової декларації здають звіт із сумою податків, що підлягають відрахуванню, посилаючись на переплату, а потім так само подають «уточненку».

Обхідний шлях прикритий

Помилитися в роботі може кожний бухгалтер, у тому числі при розрахунку податків. Що робити, якщо свій недолік він виявив після здачі декларації? У цьому випадку законодавство передбачає варіант виправлення помилки - подання уточненої декларації. Наприклад, якщо бухгалтер виявив, що неправильно відбив дані обліку із заниженням податку до сплати, він зобов'язаний подати «уточненку». Подання такої декларації після витікання встановленого строку здачі звітності не вважається порушенням (п. 1 ст. 81 НК).

Однак «уточненку» потрібно подати до закінчення терміну сплати податку, інакше фірму притягнуть до відповідальності за здачу недостовірних відомостей. Організацію чекає штраф у розмірі 20 відсотків від фактично підмета до сплати податку. У випадку виявлення контролерами факту навмисного подання помилкових показників компанія може втратитися 40 відсотків від цієї суми (ст. 122 НК). Підприємство уникне покарання, якщо представить дані й сплатить податок до того, як інспекція виявить порушення (під. 1 п. 4 ст. 81 НК).

Таким чином, у фірм була можливість не тільки виправляти помилки, але пересувати строки подання звітності в інспекцію. Наприклад, бухгалтер однієї московської компанії один раз не встигала у встановлений термін відзвітуватися по ПДВ. Щоб уберегти фірму від штрафів за затримку декларації, фінансист подала «нулевку», а пізніше представила вірні дані. Адже максимум, що зможуть пред'явити інспектори на нульовий розрахунок, - 100 рублів, говорить бухгалтер:

- Штраф на нуль не нарахуєш. Я робила так не раз, мені ні однієї претензії не пред'явили

Відповідно до законодавства, штраф за порушення строків здачі декларації може бути пред'явлений у розмірі не більше 30 відсотків від суми податку, що підлягає до сплати на її основі. Якщо ж час затримки звітності перевищить 180 днів, то крім цієї суми фірма повинна буде доплатити ще 10 відсотків за щомісяця прострочення (п. 1, 2 ст. 119 НК). На сьогоднішній день практика така, що подання будь-якої, навіть нульової декларації в строк виключає сам по собі склад правопорушення, передбаченого статтею 119 Податкового кодексу, відзначає Олександр Сапогов:

- Дана норма говорить про факт непредставлення податкової декларації у встановлений строк. При цьому не має значення, чи є дані, що втримуються у звіті вірними або помилковими. Головне, щоб декларація була здана вчасно.

Таким чином, якби інспектори прийшли в організацію з перевіркою, вони не змогли б нарахувати штрафи за неправильні дані. Тому що з нульового податку нічого стягнути не вдасться. Але все це було раніше. Тепер інспектори будуть орієнтуватися на визначення ВАС від 23 березня 2007 р. № 543/07.

ОБЕРЕЖНО: ПЕРЕВІРКА

Після подачі уточненої податкової декларації, у якій зазначена сума податку в розмірі, меншому раніше заявленого, найчастіше треба виїзна перевірка. Навіть якщо протягом року налоговики вже приходили з ревізією, вони можуть провести її повторно (п. 10 ст. 89 НК). Тобто бухгалтерові краще не помилятися убік переплати

Фірму звільнять від штрафних санкцій по статті 119 Податкового кодексу, якщо уточнена декларація була подана за результатами виїзної перевірки, у ході якої не були виявлені дії, що занижують суму податку куплате.

Нагадаємо: виїзні перевірки проводяться тільки за рішенням керівника інспекції. Співробітники відомства не можуть проводити більше двох ревізій по тим самим податках за той самий період

Примарні перспективи

Широке тлумачення визначення ВАС може дозволити налоговикам визнавати подану в строк податкову декларацію, але утримуюча помилкова відомості, непрезентованої. При цьому ймовірні спроби залучення компаній до відповідальності по статті 119 Податкового кодексу, говорить Олександр Сапогов:

- На дійсний момент подібні суперечки в такім розширювальному тлумаченні нам не зустрічалися. Але кожна фірма повинна пам'ятати, що подання або не подання декларації в строк не звільняє фірму від відповідальності за несплату або неповну сплату податку

У випадку зазначеного порушення з організації стягнуть штраф у розмірі 20 відсотків від суми, що підлягає зарахуванню в бюджет. Якщо ж інспектори виявлять, що підприємство навмисно занизило податкову базу, то в скарбницю прийде заплатити в 2 рази більше - 40 відсотків від належній державі «данини» (ст. 122 НК).

Виявити податкові порушення організації інспектори можуть у ході камеральної перевірки (ст. 88 НК). Нагадаємо, що вона проходить протягом 3 місяців з моменту здачі декларації. Дозволу від керівника на дану міру контролю не потрібно. Якщо співробітник відомства знайде помилки в розрахунках, він зажадає в бухгалтера представити відповідні пояснення й необхідні документи. Налоговики вправі проводити перевірки й зажадати документи, які служать підставою для вирахування й сплати податків, а також роз'яснення, що підтверджують правильність і своєчасність ведення обліку (ст. 31 НК). Інспектор повинен вивчити представлені бухгалтером дані, на підставі яких буде визначений винуватець помилки. У випадку виявлення правопорушення контролер протягом 10 днів з моменту закінчення перевірки зобов'язаний скласти акт за встановленою формою (ст. 100 НК).

Виходить, що визначення ВАС поставило бухгалтерів у тверді рамки. Застосування «схеми нульових декларацій» загрожує безапеляційними штрафами