Наприкінці минулого тижня глава Європейського центробанку (ЕЦБ) Жан-Клод Трише запропонував російським банкам разом з іншими банками, що працюють у єврозоні, звертатися за рефінансуванням в ЕЦБ. «Ми не закритий магазин», - заявив г-н Трише в інтерв'ю телеканалу Russia Today. Російських банкірів пропозиція Жан-Клода Трише явно заінтригувало.

Як забезпечення Евросистема приймає фінансові активи, які являють собою боргові зобов'язання країн, що входять у єврозону. На 40% ринок забезпечення складається з боргових цінних паперів урядів єврозони, на 23% - із кредитів корпораціям і ще на 22% - з банківських боргів. У цілому ринок забезпечення в єврозоні перевищує 11 трлн євро.

Глава Європейського центробанку Жан-Клод Трише вже другий раз побував у Росії в рамках спільного семінару на вищому рівні, що проводять Банк Росії й Евросистема (ЕЦБ і центральні банки Євросоюзу) з метою розвитку взаємних відносин. І хоча Жан-Клод Трише й глава Банку Росії Сергій Игнатьев обговорюють робочі чи питання не кожні два місяці, їхня остання зустріч стала знакової: у центрі уваги була тема адекватного реагування на світову кризу. По завершенні офіційної частини свого візиту г-н Трише заявив, що російські банки можуть приходити в ЕЦБ за короткостроковими кредитами. «Це не тому, що вони російські банки, це можуть бути американські або китайські банки, але тому, що це банки єврозони, їхня поточна активність перебуває в єврозоні, і тому вони можуть претендувати на наші операції рефінансування. Ми не закритий магазин», - сказав Жан-Клод Трише в інтерв'ю телеканалу Russia Today.

У прес-службі ЕЦБ коментувати слова його глави не стали, однак підтвердили, що ЕЦБ може рефінансувати не тільки європейські банки. Питання РБК daily про обіги російських банків за фінансуванням в ЕЦБ його прес-служба залишила без відповіді. Про те, щоб російські банки реповались не тільки в Банку Росії, але й в ЕЦБ, жоден з опитаних РБК daily російських банкірів не чув. «Мені про цю практику невідомо, і я сумніваюся, що хтось міг одержувати рефінансування в ЕЦБ. Таких паперів, під якими можна було б реповаться в ЕЦБ, у російських банків небагато», - говорить начальник казначейства банку ВТБ Юрій Денисов. З ним згодний і директор ЦЕИ Московської фінансово-промислової академії Сергій Моисеев: «Активи, які можуть закласти дочірні російські банки в Європі, настільки незначні, що вони не можуть грати скільки-небудь істотну роль для рефінансування вітчизняних банків».

«Поки це утопія, - заявляє й глава казначейства Газпромбанка Олексій Хавин. - Щоб рефінансуватися в ЕЦБ, крім високого рейтингу треба мати портфель цінних паперів, що відповідають його вимогам. Не виключено, що в когось і є паперу європейських емітентів, що входять у список активів, прийнятих у заставу ЕЦБ, але не думаю, що в достатні для цього обсягах». «Такої практики раніше не було, але це не виходить, що наші банки тепер можуть запросто одержати кредит від ЕЦБ. Теоретично це буде доступно тільки банкам із суверенними кредитними ризиками, наприклад ВТБ, - уважає заступник голови правління банку МБРР Дмитро Ладиков-Роев. - Це позитивний сигнал, але навряд чи він буде мати значення для ринку». «Одна справа, якщо це було просто вираження відносини до російських банок. Інша справа, якщо це була пропозиція до співробітництва, тоді треба розібратися, у чому його умови», - міркує заступник голови правління по міжнародним відносинам і депозитарію Ощадбанку Олександр Захаров.

Як відзначає Сергій Моисеев, ціна запозичень в ЕЦБ не так приваблива, як може здатися. Кредити овернайт ЕЦБ видає по ставці 4%. З урахуванням стійкого зміцнення євро до нашої валюти річна карбованцева ставка по таких кредитах досягає 8-9%, що порівнянно зі ставками Банку Росії. Більше того, сьогодні по низьких ставках можна прокредитоваться на міжбанківському грошовому ринку єврозони: у вересні-жовтні ефективна процентна ставка по кредитах овернайт у єврозоні коливалася в діапазоні 3,8-4%, тобто трохи нижче ставок ЕЦБ.