Уряд вніс у Держдуму законопроект, що передбачає розширити чи ледве не в три рази перелік повідомлень компаній про істотні факти. У част-ности, у випадку прийняття закону обов'язок по розкриттю істотних фактів буде покладена й на товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) при випуску ними облігацій і реєстрації проспекту цінних паперів. Зараз це зобов'язано робити тільки акціонерні товариства. На думку авторів законопроекту, він покликаний мінімізувати зловживання, пов'язані з використанням инсайдерской інформації.

Урядові виправлення в закон «Про ринок цінних паперів» значно розширюють перелік повідомлень про істотні факти, що підлягають розкриттю. Як заявив РБК daily замглави ФСФР Володимир Гусаків, що безпосередньо готовив цей законопроект, у ньому представлений вичерпний список істотних фактів, які підлягають розкриттю. «Для акціонерних товариств, у випадку прийняття законопроекту, нічого практично не міняється, оскільки основні істотні факти, які вони зобов'язані розкривати, уже втримуються в підзаконних документах ФСФР. Новація в тім, що ці вимоги будуть поширюватися й на ТОВ, що випускають на відкритий ринок облігації», - говорить г-н Гусаків. За його словами, розширення переліку повідомлень про істотні факти відповідає міжнародним нормам і покликано скоротити кількість зловживань инсайдерской інформацією.

Також, відповідно до виправлень, пропонується зобов'язати емітента розкривати відомості про проведення загальних зборів акціонерів, ради директорів, наглядацької ради й про будь-яких прийняті ними рішеннях. Сергій Будилин, консультант міжнародної консалтингової компанії Roche & Duffay, що спеціалізується на податковому й корпоративному законодавстві, це підтримує, у той же час для нього неочевидне вимога про автоматичний розголос всіх рішень ради директорів, оскільки вони можуть містити досить чутливу інформацію про комерційні плани компанії, що є секретом для конкурентів.

Законопроект передбачає публікацію відомостей про придбання «дочкою» цінних паперів материнської компанії. На думку генерального директора КК «Ингосстрах - Інвестиції» Валерія Петрова, це правильно, оскільки відповідно до МСФО й РСБУ операції між «дочками» і материнськими компаніями враховуються по-різному. «Якщо емітент буде привселюдно розкривати інформацію про придбання його паперів «дочкою», інвестори, що мають на руках тільки звіт компанії по РСБУ, зможуть більш точно оцінити компанію», - уважає г-н Петров.

Придбання цінних паперів емітента його ж власною дочірньою компанією є розповсюдженим прийомом установлення контролю над нею менеджментом, уважає Сергій Будилин. «Цей прийом також може використатися для маніпуляції ціною паперів, - міркує він. - У зв'язку із цим факт подібного придбання, безумовно, «суще-ственен» для інвесторів. Однак, на жаль, законопроект не охоплює придбання цінних паперів, наприклад, компанією-«внучкою».

Також у випадку прийняття законопроекту істотним фактом буде вважатися висновок емітентом договору з організатором торгівлі на ринку цінних паперів про включення або виключення паперів у список цінних паперів, допущених до торгів, а також про одержання емітентом дозволу ФСФР на розміщення або організацію обігу емісійних цінних паперів за кордоном. «Факт організації торгівлі на іноземних площадках може значним образом вплинути на оцінку вартості акцій, - уважає Валерій Петров. -

Зокрема, якщо ви вивели папери на Лондон^-скую фондову біржу, їхня ліквідність значно зросте».

«Заслуговує всіляких похвал вимога по розкриттю інформації про придбання й продаж акцій емітента його генеральним директором, членами ради директорів, - додає Сергій Будилин. - Можливо, варто подумати про аналогічну вимогу для осіб, афілійованих з директорами, у противному випадку вимога законопроекту легко обходиться».