Застава майна в забезпечення по кредиту ще не є гарантією того, що ризики банку-кредитора захищені на сто відсотків. Гучна історія суду Трансстройбанка зі своїм клієнтом, що активно обговорювалася цим летом, кращий тому приклад. Якщо застава виявляється «неякісним», банк перетворюється в заручника обставин, і виграш справи в суді також не дає залізних підстав сподіватися на стягнення боргу. Що можна сказати банкам? Страхуйтеся! Від кримінальних ризиків і класичних майнових. Чим більше суб'єктів буде працювати із заставою, тим складніше їм вступити в змову проти банку

Таїсія Мартинова

Наприкінці липня Асоціація російських банків (АРБ) поширила прес-реліз, у якому виражала задоволення перемогою Трансстройбанка в «судах столиці» над несумлінним позичальником. Рідкий як на теперішній час випадок: мова йшла не про споживчому, іпотечному або автокредите, тобто не про «фізика», а про корпоративного клієнта - якійсь групі взаємозалежних позичальників, що веде свою виробничу діяльність у Нефтегорске (Самарская область). Суд ухвалив стягнути із взаємозалежних позичальників близько 250 млн рублів. Зокрема, арбітражний суд зобов'язав погасити заборгованості по кредитних договорах, укладеним із Трансстройбанком в 2005-2006 роках, на загальну суму близько 160 млн рублів, виплатити відсотки за користування кредитом на суму 5,8 млн рублів, а також неустойку за несвоєчасне погашення кредиту й відсотків на суму 4,3 млн рублів.

Взагалі ж, у ситуації немає нічого незвичайного. Великого резонансу вона вдостоїлася тому, що підприємство активно пручалося, висувало зустрічні позови, у ЗМІ минулому публікації, які чи не обвинувачували банк у рейдерстве. Суд і банківське співтовариство в особі АРБ устали на сторону банку, і «широкої громадськості» стали відомі подробиці цієї справи. Зокрема, у прес-релізі АРБ говориться: «Проведений банком моніторинг ситуації показав, що представлене забезпечення кредитів (виробниче встаткування) має високий ступінь зношування і є неліквідним активом, його вартість покриває не більше 20% величини боргу. Крім того, з'ясувалося, що те саме встаткування було закладено кілька разів. На думку керівництва банку, така ситуація виявилася можливої завдяки змові позичальника з одним з банківських менеджерів, що покинув «Трансстройбанк» відразу після виявлення зазначених обставин».

Тобто банк превентивно відповістив на запитання, що неминуче повинен був виникнути в професіоналів ринку й в експертів: як так могло вийти, що настільки серйозні суми видавалися під неналежне забезпечення? Змова з менеджером все пояснює.

Але очевидно, що проблема станового забезпечення трохи ширше, ніж випадки окремих змов, шахрайства й т.д. Практично в тих же числах липня, коли кипіли страсті навколо процесу Трансстройбанка, у Державній Думі РФ відбулося засідання Міжнародного круглого стола «Удосконалювання російського законодавства в частині застави рухомого майна: банки й забезпечення виконання зобов'язань». Круглий стіл став площадкою, де були викладені основні положення нового законопроекту «Про заставу рухомого майна й майнових прав». Експерти вважають, що в числі основних проблем у справі забезпечення кредитів - проблеми стягнення закладеного майна й правовий режим закладеного майна при банкрутстві боржника.

Дійсно, якщо закладене майно, як виявилося, покриває лише 20% суми боргу, те які шанси банку на повернення своїх засобів?

На думку президента Асоціації регіональних банків Росії Анатолія Аксакова, одним із ключових положень законопроекту стане створення єдиного реєстру застав рухомого майна, у тому числі майна юридичних осіб. Розроблювачі докладають зусиль, щоб закон спростив нинішню систему стягнення застави банками.

Про кредитне шахрайство і його погрозу для розвитку банківського кредитування говорив на засіданні Міжрегіональної банківської ради, що відбулося на початку липня, спікер Ради Федерації Сергій Миронов. Висунута «Трансстройбанком» ініціатива про створення міжвідомчої робочої групи по боротьбі із кредитним шахрайством одержала на засіданні підтримку банківського співтовариства.

Асоціація російських банків ініціювала проведення восени слухань у Раді Федерації з питань кредитного шахрайства. АРБ також візьме участь у діяльності спільної робочої групи по цій проблемі разом із представниками Федеральних Зборів і правоохоронних органів. На думку віце-президента АРБ Андрія Емелина, «правоохоронні органи разом з банківським співтовариством повинні сформувати потужний бар'єр для несумлінних позичальників як на законодавчому рівні, так і на рівні правозастосування».

Тобто банкіри розуміють, що необхідно формування адекватної системної відповіді на системну проблему станового забезпечення. Усі розуміють, що ця справа нешвидке, а доти банки постійно ризикують стати заручниками неадекватних застав.

Є чи якісь локальні способи боротьби із кредитним шахрайством, з небезпекою змови несумлінних позичальників і банківських менеджерів, з небезпекою формування станового забезпечення «непридатним» майном? Одним з таких способів є страхування. Мається на увазі як страхування операційних ризиків (кримінальних, нелояльності персоналу), так і страхування заставного майна. Страховики затверджують, що в їхньому досвіді є випадки розкриття подібних змов при проведенні оцінки застави перед страхуванням.