Іноземні інвестори біжать із країни. Деякі банки перестали видавати кредити й фінансувати угоди, а вкладники квапляться вилучити свої гроші. Щоб підтримати курс національної валюти, центробанк витратив за два тижні 7% своїх резервів, але валюта однаково знецінюється. Якщо так піде й далі, величезні зовнішні борги стануть непід'ємними, що поховає всю фінансову систему країни

Олександр Кияткин, Наталія Биянова

Все це, на щастя, відбувається не в Росії, але зовсім поруч - у Казахстані. До нашої країни докотилася лише частина описаних напастей. Чи радуватися нам, що цього разу бура пройшла мимо, або готуватися зустріти її слідом за Казахстаном?

ВАЛЮТНА ПОСУХА

Банківська система Росії виглядає стійкіше казахської (не так багато зовнішніх боргів), але теж неважливо. Минулого тижня пішли розмови про те, що кілька банків, включаючи російську “дочку” казахстанського Казкоммерцбанка, призупинили видачу іпотечних кредитів. Банкіри називають ці слухи підступами конкурентів, але на ринку вже з'явилися пропозиції (наприклад, від “ВТБ 24”) для позичальників, чий кредит зірвався через те, що в банків не вистачає грошей

Диму без вогню не буває, думає Володимир Пономарів, віце-президент Асоціації будівельників Росії, що уважно стежить за происходящим з банками. “Деякі банки видали занадто багато кредитів, а з рефінансуванням проблеми - простіше говорячи, у них скінчилися гроші, і взяти їх нівідкіля”, - говорить Пономарів. “Ця нібито криза на ринку російської іпотеки сильно перебільшений, - заперечує Ігор Дуда, заступник голови правління Собинбанка, відповідальний за проект секьюритизации іпотечних кредитів на $500 млн. - Паніка пройде, інвесторам стане зрозуміло, що треба кудись вкладатися. А російська іпотека - дуже гарний актив, дуже якісний”. Втім, і він змушений визнати, що в найближчі місяці, поки до інвесторів не повернеться холоднокровність, приватним банкам будуть складно секьюритизировать свої кредити

Ліквідна позиція російських банків (сума засобів на корсчетах і депозитах у ЦБ за винятком зобов'язань перед ЦБ) на початку липня перевищувала 1,3 трлн руб. До кінця позаминулого тижня вона знизилася вдвічі, а минулого тижня ліквідність просто випаровувалася на очах через необхідність виплачувати податки наприкінці серпня. На 30 серпня ліквідна позиція банківської системи впала до 338,6 млрд руб. Усього за два місяці обсяг вільних засобів у розпорядженні банків cократился майже в 4 рази

“Я не хочу сказати, що відбувається те ж, що було в 2004-м або тим більше в 1998 р., адже в першому півріччі через небувалий приплив засобів спостерігався надлишок ліквідності й скорочення було неминуче, - говорить головний економіст Альфа-банку Наталія Орлова. - Але зараз ми перебуваємо на нижній границі припустимого рівня ліквідності”. Нормальний, повністю безпечний рівень ліквідної позиції банків, по її оцінці, перебуває в районі 1 трлн руб., тобто повинен бути в 3 рази вище, ніж зараз.

Центробанки США, Європи і Японії, які зштовхнулися зі скороченням ліквідності раніше, негайно кинулися рятуйте! системі й захитали в неї сотні мільярдів доларів. Ця ін'єкція допомогла стабілізувати ситуацію. Логічно було б чекати аналогічних дій від Банку Росії. І дійсно, 15 серпня, коли ліквідна позиція російських банків уже скоротилася на 40% у порівнянні з початком липня, Центробанк почав проводити аукціони РЕПО, до яких не прибігав уже кілька місяців, впорскуючи в систему додаткові гроші. Але це парадоксальним образом збіглося із прискореним “висиханням” ліквідності, що за два тижні скоротилася більш ніж на чверть

Дефіцит грошей, як і покладено, викликав їхнє подорожчання. Ставки на ринку міжбанківських кредитів (МБК) підскочили: для банків першого кола вони коливаються близько 7%, для більше слабких доходять до 12% і навіть 15%. Два місяці назад ставки на ринку МБК були нижче 3% річних. Схоже, механізм РЕПО занадто слабшав, щоб переломити ситуацію. “У Центробанку розуміють, що рефінансування в Росії не працює, - пояснює Сергій Моисеев із Центра економічних досліджень Московської фінансово-промислової академії. - У більших обсягах рефінансуватися можуть деякі банки, у яких є потрібне забезпечення під кредити”. По підрахунках Миколи Подгузова з “Ренесанс Капіталу”, у РЕПО бере участь близько 20 банків. Загальний обсяг РЕПО обмежений 500 млрд руб. - стільки в банків вільних цінних паперів, які ЦБ приймає як забезпечення кредитів. Цього досить, щоб відновити порівняно безпечний рівень ліквідності. Але половина цієї суми доводиться на Ощадбанк. Банкам другого-третього ешелонів, яким зараз особливо потрібні гроші, залишається дуже мало. З обліком цього, уважає Володимир Татарчук, директор блоку “Корпоративний банк” Альфа-банку, усього потенціалу РЕПО недостатньо для відновлення ліквідності. “До кризи ми угоди РЕПО практично не здійснювали, зараз займаємо по $40-50 млн. Кредити беремо для наших клієнтів - невеликих регіональних банків, - говорить Татарчук. - Їм досить важко. Ми бачимо по ряду своїх клієнтів, які намагаються рефінансувати свої зобов'язання, що в них уже проблеми”. За словами Татарчука, мова йде про банки із третьої-четвертої сотні. “Якщо криза протриває, посиплються банки, які мають довгі активи й короткі пасиви”, - прогнозує замначальника керування фінансових ринків Мдм-банка Сергій Керч.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ПІВЗАХИСНИК

Оптимальною стратегією Центробанку могло б стати опосередковане кредитування банків другого кола через Ощадбанк і ВТБ, думає Моисеев. Нинішні ставки МБК непід'ємні, але Центробанк може виділяти більші кошти під малий відсоток “крупняку” для того, щоб він потім кредитував банки поменше по помірних ставках

Так у принципі й відбувається. “Найбільші обсяги в ЦБ беруть у першу чергу Ощадбанк і ВТБ. В інших немає таких величезних портфелів паперів, які можна закласти”, - говорить директор департаменту операцій на фінансових ринках Номос-банка Василь Федоров. Ні в “Сбера”, ні у ВТБ проблем з ліквідністю немає - для них це бізнес. “Вони беруть стільки РЕПО, скільки зможуть далі продати на ринок - нерезидентам або банкам подрібніше, а ті банки - ще більш дрібним”, - малює картину Федоров. Займається цим і Номос-банк. Але багато великих банків воліють не зв'язуватися з небезпечною “дрібнотою”. Рефінансуватися в ЦБ і потім позичати ці гроші банкам подрібніше під більший відсоток - дуже спокусливо, але Мдм-банк цим не займається, тому що не хоче нарощувати ризики, говорить Керч.

Є й інший резон, чому ЦБ не поспішає занадто активно втручатися в ситуацію. Не виключено, що ситуація з ліквідністю незабаром стабілізується сама собою. Зараз Росію залишають спекулятивні інвестиції - “Ренесанс Капітал” оцінює їхній обсяг в $23 млрд. Більша частина цих грошей уже пішла із країни, думає Подгузов, залишилося приблизно $5-7 млрд, які, швидше за все, підуть у найближчі тижні або навіть дні. Merrill Lynch оцінює обсяг спекулятивного капіталу приблизно в $30 млрд, і більше двох третин від цієї суми вже покинуло Росію. Це значить, що ліквідність може ще трохи скоротитися, але найстрашніше за, ситуація стабілізується вже у вересні. Є й третя причина, що заважає ЦБ запустити друкований верстат: в уряду серйозні проблеми із приборканням цін, і скорочення ліквідності йому тільки на руку. Грошова маса в липні практично не виросла в порівнянні із червнем (до цього швидкість росту доходила до 7% на місяць), а грошова база із травня по липень і зовсім стиснулася на 8%, при тім що в серпні проблеми з ліквідністю підсилилися

ПРОБЛЕМА-2008

“Центробанк не вживає серйозних дій, щоб компенсувати відхід гарячих грошей із країни, - констатує Орлова. - Він, зважаючи на все, вирішив зосередитися на більше серйозній погрозі, що може очікувати нас у майбутньому, - ослабленні рубля”. Якщо гравці зневіряться у рубль і стануть вкладатися у валюту, ліквідність почне стискуватися як шагренева шкіра

Наскільки реальна така погроза? Директор по ринках, що розвиваються, Fitch Ratings Брайан Коултон склав рейтинг стійкості країн, що розвиваються, виходячи з макроекономічних показників і рівня короткострокових зовнішніх позик. Самими ризиковими він визнав країни Балтії, деякі держави Латинської Америки, Туреччину й Казахстан. У валют і банківських систем цих країн можуть виникнути проблеми. Росії в цій картині миру боятися начебто б нема чого, хоча недостача ліквідності, на думку Коултона, може серйозно ушкодити середнім і дрібним банкам навіть у країнах зі стійким макроекономічним положенням

Наскільки серйозну втрату можуть понести при ослабленні рубля банки другого кола (середні банки, що входять у першу сотню)? Олег Солнцев із Центра макроекономічного аналізу нагадує, що схожа ситуація з ліквідністю дійсно спостерігалася перед кризами. Однак це ознака необхідний, але недостатній. “Потрібний якийсь поштовх, привід для паніки начебто чорних списків, які з'явилися в 2004 р.”, - говорить він. Такий привід ледве було не дав перший заступник голови Центробанку Геннадій Меликьян, що заявив про шкідливість західних кредитів і позначив групу ризику - банки, у яких частка іноземних позик у пасивах вище 25%. Але, на щастя, поки юрби паникующих вкладників не ломляться у відділення ризикових банків, щоб віднести свої гроші. І правильно роблять. Аналитики Мдм-банка підрахували, які платежі по зовнішніх кредитах прийде зробити російським банкам до кінця року. Сума виходить невелика - приблизно $4,2 млрд, причому жодному банку не прийде погашати борги, що перевищують 5% активів

Номос-банку має бути виплатити $100 млн до кінця року. “Для банку з валютою балансу $5 млрд це зовсім непомітно, - обнадіює Федоров. - Незважаючи на зовнішнє негативне тло й розширення спредов на ринках, що розвиваються, ринок синдикованого кредитування не постраждав”. “Російський стандарт”, самий “злісний” позичальник на зовнішніх ринках, недавно залучив кредит на $250 млн. “Я не боюся залишитися без ліквідності, тому що в мене всі видані кредити забезпечені”, - упевнено заявляє Федоров. Більшість експертів згодні з тим, що це не бравада: банкам з перших двох сотень цього року боятися чогось

А от наступний рік обіцяє бути важким. В 2008 р. банкам прийде виплатити $15 млрд тільки по зовнішніх позиках - помітне навантаження навіть для здорової банківської системи. А якщо проблеми з ліквідністю будуть мати місце й у наступному році, то до попереджень Меликьяна вже можна буде ставитися серйозно. По розрахунках Моисеева, у цьому випадку Центральному банку прийде по-справжньому роздрукувати “засіку батьківщини” для підтримки банків і рубля. “Якщо грошові влади будуть дотримуватися стратегії стабілізації курсу рубля, через відтік капіталу резерви впадуть до оцінки менш $200 млрд протягом наступних декількох років”, - прогнозує Моисеев.

ХВИЛІ Й БАНКИ

Недавно вашингтонський Інститут міжнародних фінансів (IIF) намалював переконливий сценарій того, як криза перекидається з фінансових ринків країн, що розвиваються, на реальний сектор і споживання*. Інститут виходить із того, що банки знизять кредитну активність (це єдиний спосіб відновити ліквідність, якщо рефінансування не дає результату). Властиво, вони вже це роблять

Погроза для російської промисловості порівняно невелика - вона дотепер розвивається за рахунок власних і державних засобів. Позикові засоби, по даним Центра розвитку, становлять лише 9% інвестицій в основний капітал. Бурхливий ріст інвестицій, що намітився в Росії, не зійде на немає - він лише сповільниться. “У Росії під погрозою виявляться насамперед споживчий сектор і будівництво, тому що вони втратяться тієї підтримки, що зараз роблять їм банки”, - говорить Валерій Миронов із Центра розвитку. Будівництво, по даним Асоціації будівельників Росії, залежить від кредитів на 20-25%. А ринок непродовольчих товарів за підсумками першого півріччя забезпечений споживчим кредитуванням на 22,6%. Споживання й бурхливо, що розвивається в останній рік будівництво, стали основою економічного росту. Уже цього року, як уважає Миронов, ми можемо відзначити вповільнення росту, але по-справжньому серйозні наслідки прийдуть знов-таки на 2008 р. Тоді ж до Росії може докотитися наступна хвиля кризи, породжена вповільненням світової економіки. Але й без цієї хвилі перший рік наступного президентства буде непростим. Особливо для банкірів