Ви думаєте, банківська таємниця Вас захистить? Або служба безпеки не допустить витоку? Так, звичайно, це так... А чи зможе податковий орган повідати контрагентам про всіх Ваших «гріхи»?

Це питання цікавить не одного платника податків. Всі частіше, відмовляючи в застосуванні відрахувань по ПДВ, прийнятті витрат у витрати по податку на прибуток, податковий орган звертає увагу на необхідність перевірки платником податків своїх контрагентів.

Незважаючи на те, що суди неодноразово вказували на відсутність такого обов'язку в платника податків, згодом суб'єкти підприємницької діяльності стають уважніше.

Будь-яку організацію хвилює питання, який коло інформаціїї, що податковий орган може поширити про неї.

Уже давно відомо, що відомості з ЕГРЮЛ здебільшого таємницею не є.

Статтею 6 Федерального закону від 08.08.2001р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб і індивідуальних підприємців» до відомостей закритого доступу віднесені:

1) відомості про номер, про дату видачі й про орган, що видав документ, що засвідчує особистість фізичної особи; 2) відомості про банківські рахунки юридичних осіб і індивідуальних підприємців

А от чи буде таємницею факт приховання доходів або застосування сірих «схем»?

Відомо, що комерційна таємниця (п. 1 ст. 3 Федерального закону від 29.07.2004р. № 98-ФЗ «Про комерційну таємницю») - це конфіденційність інформації, що дозволяє її власникові при існуючих або можливих обставинах збільшити доходи, уникнути невиправданих витрат, зберегти положення на ринку товарів, робіт, послуг або одержати іншу комерційну вигоду. Погодитеся, реальні взаємини організації з податкової рідко викликають заздрість контрагентів. Але ж камеральна або виїзна перевірка одного підприємства завжди тягне пильну увагу до його партнерів. У такій ситуації свої інтереси дорожче...

Податковому органу як нікому іншому відомо реальне економічне становище організації, однак розкрити цю інформацію він може далеко не завжди.

Статтею 102 НК РФ до податкової таємниці ставляться будь-які отримані податковим органом, органами внутрішніх справ, органом державного позабюджетного фонду й митним органом відомості про платника податків.

Інститут податкової таємниці має публічно-правовий характер і націлений на захист податковим органом відомостей, розголошення яких може порушити права й законні інтереси громадян і організацій. Однак у силу рівності прав громадян перед законом у цьому випадку цілком обоснованни відступу від загального правила, які мають своєю метою захист прав і законних інтересів інших громадян

Конституційним судом РФ (визначення від 30.09.2004р. № 317-ПРО) була сформульована позиція про те, що положення ст. 102 НК РФ не торкають сама істота конституційних гарантій права вільно шукати й одержувати інформацію будь-яким законним способом, і стосовно до специфіки інституту податкової таємниці не може розглядатися як порушує конституційні права й волі громадян

Баланс «індивідуальних» прав організації й суспільних інтересів дотримується шляхом скасування режиму податкової таємниці відносно наступних відомостей:

1) розголошених платником податків самостійно або з його згоди; 2) про ідентифікаційний номер платника податків (до речі кажучи, на сайті Керування ФНС Росії по Свердловській області www.nalog.ru можливо одержати інформацію про дійсність ИНН Вашого контрагента); 3) про порушення законодавства про податки й збори й мірах відповідальності за ці порушення; 4) надаваних податковим (митним) або правоохоронним органам інших держав відповідно до міжнародних договорів (угодами), однієї зі сторін яких є Російська Федерація, про взаємне співробітництво між податковими (митними) або правоохоронними органами (у частині відомостей, наданих цим органам); 5) надаваних виборчим комісіям відповідно до законодавства про вибори за результатами перевірок податковим органом відомостей про розмір і про джерела доходів кандидата і його дружина , а також про майно, що належить кандидатові і його чоловікові на праві власності

У даному списку нам цікавий п. 3. Як говорилося раніше, нікому не подобається, коли його помилки, прорахунки, «схеми», порушення «витягають» на поверхню. Тим більше, не подобається, якщо все це робиться привселюдно, із заявою в газеті або в мережі Інтернет (Наприклад, див. http://www.nalog.ru/html/docs/mian.doc, http://www.nalog.ru/html/trans_mark.doc). У цей час опублікування інформації про застосування підприємством «схем», а також про методику їхнього виявлення є одним з найбільш діючих механізмів боротьби з ухилянням від сплати податків з погляду податкових органів

У цьому випадку позиція владних органів будується на тім, що відомості про порушення організацією законодавства про податки й збори (а саме, здійснення організацією винного протиправного діяння, за яке НК РФ установлена відповідальність - ст. 106 НК РФ) не несуть режиму податкової таємниці (така позиція була висловлена в листі МНС Росії від 05.03.2002р. № ШС-6-14/252, із часом вона не змінилася).

Однак ми думаємо, що такого роду відомості про порушення організацією законодавства будуть відповідати п. 3 ст. 102 НК РФ тільки при наявності рішення податкового органа про залучення організації до відповідальності, винесена у встановленому порядку

У випадку, якщо рішення немає (т.е. факт винного, протиправного діяння платника податків, податкового агента, інших осіб не виявлений і не доведений), відомості несуть режим податкової таємниці, а отже їхнє розголошення порушує питання про застосування до винних осіб адміністративної (ст. 13.14 Коап РФ), карної (ст. 183 КК РФ), цивільно-правової відповідальності (ст. 139 ГК РФ).

Необхідно відзначити, що положення ст. 102 НК РФ, що відносять до податкової таємниці відомості про платника податків, отримані податковим органом, адресовані не тільки податковим органам, але й органам внутрішніх справ, органам державних позабюджетних фондів і митних органів, їхнім посадовим особам і приваблюваним фахівцям, експертам, а також іншим особам, яким у силу закону доступна інформація, складова податкову таємницю

У завершення хочемо повідомити, що податкові органи не поспішають відкривати дану інформацію із запитів третіх осіб. Обігу організацій із запитами про надання інформації про контрагентів залишаються без задоволення

Позицію податкових органів підтримав і ФАС Уральського округу (постанова від 27.06.2005р. у справі № Ф09-2678/05-З7), відзначивши, що факт того, що відомості про порушення платником податків законодавства про податки й збори й мірах відповідальності за ці порушення не становлять податкову таємницю, не означає наявність безумовного права в будь-якої особи вимагати, а в податкового органа - обов'язку подавати відомості про залучення якого-небудь платника податків до податкової відповідальності. Відмова в поданні зазначеної інформації не обмежує права суспільства в сфері підприємницької діяльності, оскільки дана інформація прямо не пов'язана з діяльністю заявника, не свідчить про несумлінність контрагента по цивільно-правових угодах

Автор - Провідний спеціаліст по податковому праву ТОВ «Юридична фірма «Ардашев і партнери»