Светенко И. П., податковий консультант

Претензії консультаційних послуг, що перевіряють до документального оформлення, далеко не рідкість. Адже в рамках подібних договорів багато фірм штучно завищують свої витрати. Спорам по цьому питанню присвячена значна частина арбітражної практики. Поговоримо про те, як правильно документально підтвердити консультаційні послуги, щоб не викликати невдоволення з боку інспекторів

Інформації багато не буває

Найчастіше непридатними для підтвердження консультаційних послуг стають так звані «знеособлені» документи. Тобто паперу, у яких не уточнюється, приміром, яка саме послуга була зроблена й навіщо вона необхідна фірмі. Податкові інспектори нерідко чіпляються саме до змісту «первички», а судді у свою чергу їх підтримують. Розглянемо, яку інформацію бажано розкривати в документах на послуги

Отже, договір. У ньому необхідно чітко сформулювати характер послуги. Обмежуватися фразою «консультаційна послуга» у жодному разі не можна. Назва повинне розкривати сутність послуги. Наприклад, «консультаційні послуги з питань захисту інтересів замовника в суді». Або: «абонементне консультаційне обслуговування з питань податкового обліку».

Також у контракті уточнюють обов'язку консультанта. Допустимо, «участь виконавця в переговорах про досудебном урегулювання спірних питань», «усне консультування замовника по його місцю знаходження» і т. д.

Особлива увага в договорі повинне бути приділене розрахунку вартості зробленої послуги. Тут рекомендується вказати спосіб вирахування вартості консультації з посиланням на прейскурант або тарифну ставку консультанта

Одним з головних первинних документів, що підтверджують факт надання послуги, є акт приймання-передачі. Уніфікованої форми такого документа ні, тому неї розробляють самостійно. Природно, що в «неуніфікованому» акті повинні бути зазначені всі обов'язкові реквізити, прописані в пункті 2 статті 9 Закону про бухгалтерський облік*. Як правило, в акті приймання-передачі предмет договору вказується узагальнено, без його докладної розшифровки. Тому найкраще такий акт доповнити письмовим звітом про пророблену роботу, підписаним обома сторонами

В акті або звіті обов'язково повинна бути вказала конкретна інформація про проведені консультації, наданих рекомендаціях і виконаних роботах, а також наведений розрахунок вартості зроблених послуг. При відсутності таких даних в акті (звіті) переконати суддів у необхідності й самому факті надання консультаційних послуг навряд чи вдасться (див., наприклад, постанови ФАС Східно-Сибірського округу від 31.05.2006 № А19-39593/05-51-Ф02-2541/06-З1, Північно-Кавказького округу від 25.12.2006 № Ф08-6727/2006-2482А).

Також в акті рекомендується вказувати обсяг зроблених послуг (наприклад, у годинниках) і тарифну ставку. Це позбавить фірму від зайвих питань із боку інспекторів. Причому варто сказати, що суд у цьому випадку показник обсягу трудозатрат виконавця обов'язковим реквізитом не вважає. Таке рішення втримується в постанові ФАС Західно-Сибірського округу від 20.04.2006 № Ф04-2117/2006(21664-А27-3).

Коли «первички» недостатньо

Нерідко для того, щоб включити у витрати консультаційні послуги, мати тільки договори, акти прийому-передачі й рахунку-фактури недостатньо. Компанія повинна підтвердити такі послуги ще й додатковими документами. Наприклад, наказами, розпорядженнями, аналітичними звітами, службовими записками. Ці папери доводять одержання компанією додаткових економічних вигід від зроблених послуг. Такий висновок випливає з постанов ФАС Центрального округу від 19.05.2005 № А23-2111/04А-5-168, Північно-Західного округу від 22.09.2005 № А13-16254/2004-15.

Правда, додаткові документи що перевіряють вимагають далеко не завжди. Часто можна обійтися й без них. Наприклад, якщо надання консультаційних послуг підтверджено актом прийому-передачі й звітом про пророблену роботу, які свідчать про виробничу спрямованість цих витрат. У такому випадку суд швидше за все визнає витрати на консультаційні послуги обґрунтованими (постанова ФАС Східно-Сибірського округу від 17.05.2005 № А19-29167/05-15-Ф02-2104/05-З1).

* Закон від 21.11.96 № 129-ФЗ.