Відсотки по позиках в іноземній валюті на порядок менше, ніж по карбованцевим. Саме тому усе більше компаній останнім часом зупиняють свій вибір на кредитах, обчислювальних у закордонних грошових знаках. Однак, поставивши підпис на кредитному договорі в інвалюті, не варто забувати, що подібна угода вимагає особливої бухгалтерської уваги.

Згідно з наказом Мінфіну від 2 серпня 2001 р. № 60н операції по залученню кредитів у бухучете відображаються відповідно до ПБУ 15/01. Сума позики враховується на дату фактичного зарахування коштів по дебету рахунку 52 "Валютні рахунки" і кредиту рахунку 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позикам". Причому весь облік провадиться в рублях (п. 1 ст. 8 Закону від 21 листопада 1996 р. № 129-ФЗ). Принципи обліку активів і зобов'язань, вартість яких виражена в інвалюті, а також особливості їхнього перерахування в рублі встановлені ПБУ 3/2006 (наказ Мінфіну від 27 листопада 2006 р. № 154н). Така заборгованість фірми відображається в бухучете в карбованцевому еквіваленті, що визначається виходячи з курсу Центробанку, що діє на момент здійснення операції, і на звітні дати складання бухгалтерської звітності. Альтернатива даному курсу може бути передбачена умовами договору. Одночасно дані записи провадяться у валюті розрахунків і платежів (п. 9 ПБУ 15/01; п. 24 Положення по веденню бухгалтерського обліку й бухгалтерської звітності, затвердженого наказом Мінфіну від 29 липня 1998 р. № 34н).

Що стосується курсових разниц, те вони відображаються в бухгалтерському обліку й звітності в тім періоді, до якого ставиться дата виконання зобов'язань по оплаті або за який складений звіт. Сума розбіжностей по курсам підлягає зарахуванню на фінансові результати компанії як позареалізаційні доходи або видатки, які відображають по рахунку 91 субрахунку 91-1 "Інші доходи" і 91-2 відповідно (п. 8 ПБУ 9/99; п. 12 ПБУ 10/99).

При фіксуванні позикових коштів також ураховуються відсотки, які належать кредиторові відповідно до умов договору (п. 17 ПБУ 15/01). Дані суми для фірми є витратами, пов'язаними з одержанням і використанням кредиту (п. 11 ПБУ 15/01).

Податкова сторона

Варто відзначити, що сума відсотків, на яку можна зменшити оподатковувану базу по податку на прибуток, жорстко нормується. Порядок розрахунку норми прописаний у статті 269 Податкового кодексу. По суті, податковий облік витрат на оплату обслуговування валютних кредитних операцій і на погашення відсотків по такій позиці багато в чому схожий з подібними операціями по карбованцевому кредиті. Однак деякі відмінності все-таки є.

Виплата відсотків банку-нерезиденту регулюється положеннями пункту 1 статті 309 Податкового кодексу. Так, отримана іноземною організацією плата за користування її коштами обкладається податком, що повинна втримувати фірма, що перераховує гроші (подп. 3 п. 1 ст. 309 НК). Таким чином, російська компанія, виплачуючи відсотки іноземному банку, зобов'язана втримати й сплатити з даної суми податок на прибуток по ставці 20 відсотків (подп. 1 п. 2 ст. 284 НК). Однак можливі й інші варіанти. Якщо між іноземною державою банку-кредитора й Росією укладена угода про запобігання подвійного оподатковування, то даний відсоток може бути значно знижений (лист УФНС по м. Москві від 21 червня 2006 р. № 20-12/54155@) або зовсім отсутствовать, тобто податок утримувати не потрібно (лист Мінфіну від 28 липня 2006 № 03-08-05).

Фірма, що виплачує відсотки іноземному банку-нерезиденту, зобов'язана також провадити розрахунок даних платежів за формою, затвердженої наказом МНС від 14 квітня 2004 р. № САЕ-3-23/286@. Експерти журналу "Практична бухгалтерія" відзначають, що представляти у свою інспекцію його необхідно за щомісяця (або квартал), у якому був виплачений дохід на користь загранкомпании. При цьому подібний документ складається навіть у тому випадку, якщо за умовами міжнародної угоди податок утримувати немає необхідності (лист УФНС по м. Москві від 19 листопада 2004 № 26-12/74952).

Нижче наведений приклад порядку обліку залучення коштів по валютному кредиті.

Приклад

Організація уклала 1 лютого 2006 р. кредитний договір в іноземному банку на суму 100 000 дол. під 10 відсотків річних. Оплата відсотків відбувається щомісяця.
Курс долара (цифри умовні):
01.08.2006 - 28,5 руб. / долл.
31.08.2006 - 28 руб. / долл.
30.09.2006 - 27,6 руб./долл.
31.10.2006 - 27,2 руб. / дол.

Господарські операції на 1 серпня 2006 р.:

Дебет 52 Кредит 66

- 2 850 000 руб. (100 000 долл. х 28,5 руб./дол.) - відбите одержання коштів по банківському кредиті.

На 31 серпня 2006 р.:

Дебет 66 Кредит 91

- 50 000 руб. (100 000 дол. х (28,5 руб. /дол. — 28 руб. /дол..)) — визнаний позареалізаційний дохід від переоцінки зобов'язань за кредитним договором;

Дебет 91 Кредит 66

- 23 333,34 руб. (100 000 дол. х 10% : 12 мес. х 28 руб. /дол.) — нараховані відсотки за користування кредитом за серпень;

Дебет 66 Кредит 68

- 5600 руб. (23 333,34 руб. х 24%) — утриманий податок на прибуток податковим агентом;

Дебет 66 Кредит 52

- 17 733,34 руб. (23 333,34 — 5 600) — перераховані відсотки по валютному кредиті; Дебет 68 Кредит 51

- 5 600 руб. — перерахований податок на прибуток, утриманий організацією в якості податкового агента;

Аналогічні записи з урахуванням коректувань на курс долара провадяться протягом усього строку користування кредитом.

На 31 жовтня 2006 р.:

Дебет 66 Кредит 91

- 40 000 руб. (100 000 дол. х (27,6 руб. /дол. — 27,2 руб. /дол.)) — визнаний позареалізаційний дохід від переоцінки зобов'язання за кредитним договором;

Дебет 91 Кредит 66

- 22 666,85 руб. (100 000 дол. х 10% : 12 мес. х 27,2 руб./долл.) — нараховані відсотки за користування кредитом за жовтень;

Дебет 66 Кредит 68

- 5 440,1 руб. (22 666,85 руб. х 24%) — утриманий податок на прибуток податковим агентом; Дебет 66 Кредит 52

- 17 226,75 руб. (22 666,85 — 5 440,1) — перераховані відсотки по валютному кредиті;

Дебет 68 Кредит 51

- 5 440,1 руб. — перерахування податку на прибуток, утриманий організацією як податковий агент;

Дебет 66 Кредит 52

- 2 720 000 руб. — відбите повернення банківського кредиту.